На факультеті – конференція молодих науковців!

26-27 квітня 2018 року на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка відбулась Друга всеукраїнська науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Професійне становлення журналіста: традиції та нові підходи».  Цьогорічні учасники конференції – з українських університетів, а також наукові партнери факультету з Польщі та Росії.

Пленарне засідання відкрили в. о. декана факультету журналістики Андрій Яценко та проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку ЛНУ ім. Івана Франка Мар’ян Лозинський. З вітальним словом до студентів також звернувся завідувач кафедри телебачення і радіомовлення, заслужений професор Університету Василь Лизанчук.

Під час пленарного засідання студенти представили доповіді на теми журналістики в умовах війни, застосування месенджерів у ЗМІ, пропаганди в сучасних медіа тощо. Приємно, що вже другий рік поспіль гостями конференції є студенти Жешувського університету (Польща). Така співпраця розширює міжнародні горизонти факультету, дозволяє досліджувати проблеми ЗМІ з іншого ракурсу.

Подальша робота учасників конференції відбувалася у чотирьох секціях відповідно до тематики доповідей. Студенти мали змогу поділитися своїми міркуваннями щодо розвитку сучасної журналістики, проблем журналістського мовлення в українському медіапросторі, висвітлення збройних конфліктів у ЗМІ, масовоінформаційної діяльності журналістів.

Секція І. «Світові тенденції розвитку сучасної журналістики»

Голова секції Ірина Ладика ознайомила учасників з регламентом роботи та дала слово для доповіді гостям із Жешува (Польща).

Klaudia Kuras ознайомила аудиторію із структурою і тематикою польського видання «Angora». Justyna Majchrowska доповідала про способи привернення уваги виборців в інтернеті, а інші гості-учасники розповіли українським колегам про політичну сферу журналістики та журналістів-культурників у польському медійному просторі.

Український блок виступів розпочав Фахрудін Шарафмал з доповіддю про становлення та розвиток телебачення на вітчизняному медіаринку. Опісля його виступу розпочалась дискусія щодо питання змін альтернативної тележурналістики. «Сучасному глядачеві замало дізнатися про саму подію, він хоче, щоб йому пояснили, розширили кругозір, вивели за рамки можливостей української тележурналістики», – сказав доповідач.

Студенти доповідали про культурну і військову сфери журналістики, етичні кодекси, норми та роль ЗМІ у формуванні національної свідомості.

Секція ІІ. «Проблеми журналістського мовлення в українсьмому медіапросторі»

У другій секції першою розпочала свою доповідь Юлія Дуда. Студентка досліджує тему «Порушення мовних норм в українському телевізійному просторі», тому розглядала мовний аспект у програмах «ТСН» (телеканал «1+1»), «ЛЬВІВ АРТ» (телеканал «Правда ТУТ»), місцеві теленовини на телеканалі «Полтава», програму «Вчасно» (телеканал Тиса-1»)  та харківські новини на телеканалі «АТН». Дівчина відзначала основні помилки у мовленні журналістів та ведучих, серед яких: проблеми з орфоепією, вплив російської мови та тавтологія.

На запитання, як усунути мовні помилки у мас-медіа, доповідачка відповіла: «Передовсім кожна помилка має своє «коріння». До прикладу, на орфоепію впливає діалект – на Львівщині наголоси є відмінними від літературної мови, а от вплив російської мови залежить від середовища, ця проблема поширена на Сході України. Проте всі журналісти повинні пам’ятати, що мова ЗМІ формує літературну мову, відтак вони повинні дотримуватись усіх мовних норм».

Петро Лукіянчук презентував тему «Лексико-семантичне поле російсько-українського конфлікту: ідеологічні та нейролінгвістичні аспекти». Петро відзначив основні мовні аспекти щодо теми війни: «Сьогодні українці живуть не лише у фізичних полях фронту, а й у віртуальних, відтак журналісти повинні бути уважними до кожного слова».

Юлія Кизик висвітлювала тему «Специфіка наповнення ефіру онлайн-радіо на прикладі ресурсів «Радіо Сковорода»  та «Urban Space Radio»». Доповідачка розповіла про просвітницьку роль медіа та важливість програм, які з’ясовують питання культури, урбаністики, соціальних тем та музичної грамотності.

Аспірантка факультету журналістики Ірина Табінська досліджувала тему «Коментар у блоґосфері як спосіб діалогу з автором». Спершу доповідачка з’ясувала в аудиторії, наскільки часто студенти коментують журналістські матеріали та як саме. Важливо, що дослідження стосувалося коментування на прикладі веб-сторінок видань «Українська правда» та «День». Далі аспірантка зазначила: «Можливість коментування – це діалог читача з автором, він є повноцінним тоді, коли коментар є обґрунтованим та арґументованим.»

Тему «Вплив російськомовних видань на мовну ситуацію в медіасередовищі країни» презентувала студентка Ірина Савош. Дослідниця з’ясувала позитивний вплив на становлення української мови, яке відбулось завдяки виданням «Просвіта», «Основа», «Русалка Дністрова». Також відзначила, що у ХІХ столітті опорою українською мови стало селянство, яке зберігало культуру та традиції України, проте завжди був великий вплив російської мови. Студентка зазначила, що від 1991 року, який хоч і став знаковим для України, вплив сусідньої мови не зменшувався. Проте сьогодні, після Революції Гідності, значно популяризується українська мова.

Валентина Рущак висвітлювала тему «Особливості сучасних літературних видань України». Зокрема, доповідачка досліджувала видання «Дзвін» та «Кур’єр Кривбасу». Валентина зазначала, що ці два часописи діють вже десятки років, відтак неодноразово зазнавали змін, щоб не втратити актуальності. У виданнях публікується аналітика, добірки віршів та прози. Магістрантка також зазначила, що серед авторів «Дзвону» більш старше покоління, а у «Кур’єрі Кривбасу» – популярні молоді автори.

На завершення секційного засідання завідувач кафедри мови засобів масової інформації професор Марія Яцимірська наголосила на важливості дотримання усіх норм української мови: «Пам’ятайте, що те, як говорять журналісти, безпосередньо впливає на літературну мову, відтак маємо бути обізнані та завжди уважні до кожного слова».

СЕКЦІЯ ІІІ. «Висвітлення збройних конфліктів ЗМІ»

Чи не найактуальніші на сьогодні проблеми інформаційної війни, висвітлення військових конфліктів, збройної агресії та місце медій у проведенні АТО на Сході України розглядали в третій секції.
Голова наукового товариства факультету журналістики Лілія Імбіровська зуміла зацікавити аудиторію та задати добрий тон для дискусій, які розпочались під час обговорення доповідей учасників конференції. Її доповідь стосувалася морально-етичного аспекту діяльності воєнного журналіста.

Роксолана Кікерчук теж вела мову про особливості висвітлення російсько-української війни, наголосила на важливості джерел інформаційного тесту, дотримання етичних норм під час висвітлення збройного конфлікту. А Яна Шекеряк досліджувала поведінку журналіста під час війни у його країні, зокрема було порушено такі технічні аспекти як акредитація, спорядження, обізнаність журналіста у темі збройного конфлікту.

Висвітлення теми війни на українському телебаченні досліджує Вікторія Дяченко. У своїй доповіді вона розглядала телеканали «1+1» та «ТРК Україна». Студентка зробила висновок, що ці два телеканали не дотримуються стандартів.  Несін Софія у своїй доповіді доводила, що журналістика повинна бути точною, неупередженою, збалансованою і відповідальною.

Теми етичного аспекту висвітлення збройних конфліктів торкнувся Козак Петро. Він зауважив про важливість такого журналістського стандарту як баланс думок. Студент зробив порівняння висвітлення війни, яка зараз триває в Україні та висвітлення конфлікту у В’єтнамі, тому й викликав жваву дискусію. Трощук Софія досліджувала пропагандистський журнал Ісламської держави «ИСТОК», проаналізувала історію цього видання, його найрезонансніші випуски та розставила акценти на механізми впливу на свідомість людей.

Теми цензури в ЗМІ торкнулася Пенюкова Аліна. Вона здійснила детальний аналіз сучасних мас-медій в Україні і виділила декілька основних проблем, зокрема фінансування медіахолдингів олігархами та існування «джинси». Дівчина зробила висновок, що ситуацію можна виправити тільки на законодавчому рівні, встановлюючи дієву і відповідну до порушень відповідальність.

Оринчак Марія змалювала портрет журналіста в умовах інформаційної доби. На її думку медійник має бути оперативним, точним, чітким, лаконічним, мобільним, всеобізнаним та компетентним у певній сфері.

Модель сучасного журналіста та етично-професійні аспекти його діяльності описала Браташ Анастасія. Вона довела наскільки недобросовісна журналістика негативно впливає на суспільство, а етично-професійна журналістика підтримує розвинене суспільство і стимулює його до подальшого розвитку. Демиденко Тетяна дослідила морально-етичні норми під час підготовки журналістського матеріалу.

Дослідження радіо і телебачення в інформаційному просторі держави розпочала Глинська Наталія. Вона проаналізувала «24 канал», «1+1» та радіостанції «Громадське» та «Люкс FM». Аналіз здійснено за допомогою семи стандартів журналістики: точність подачі інформації, вичерпність або її повноту, достовірність, простоту подачі інформації, баланс думок та відокремлення фактів від коментарів.

Проблему дієвості та ефективності журналістської діяльності в інформаційному протистоянні України та Росії аналізувала Харечко Анастасія.

Доповідачам вдалось розглянути морально-етичний аспект діяльності воєнного журналіста, особливості висвітлення російсько-української війни в електронних ЗМІ, цензуру в ЗМІ та доступність українських медіа для людей з обмеженими можливостями.

         СЕКЦІЯ ІV. «Журналіст як суб’єкт масово-інформаційної діяльності»

Під час роботи четвертої секції панувала доброзичлива атмосфера, яка дозволила вести жваву та конструктивну дискусію. Молоді науковці обговорювали світові тенденцій розвитку сучасної журналістики, проблеми українського медіапростору та журналістських стандартів.

Ярина Пришляк аналізувала роботу нової медіаплатформи – Telegram, її переваги та недоліки, способи просування своєї інформації на окремому каналі Telegram. Студентка зазначила, що грамотно оформлений канал, безперечно, відкриває перед ЗМІ двері нових можливостей і є модерним типом комунікації з власним читачем.

Аліна Величко виступила з доповіддю про необхідність використання SMM на сучасному українському медіаринку  в процесі популяризації молодіжного онлайн-ЗМІ. Це дасть можливість побудувати двосторонні зв’язки з користувачами, в результаті чого взаємодія з цільовою аудиторією буде глибшою, аніж у класичній рекламі.

Тематика реклами підняла багато гострих, складних питань, з якими намагалися впоратись Павліна Гадач та Олена Боянівська.  Якщо Павліна досліджувала стереотипи в українській рекламі, чинники їхнього формування, функції стереотипів та способи їх подолання, то Олена доповнила цю тему дослідженням психологічного впливу візуальної реклами на людину.

Змістовною була доповідь аспірантки Наталії Михайлів щодо якісної жіночої преси США. Вона здійснила глибокий аналіз літератури, у ході якого жіночий глянець постає в якості репрезентативного феномена, в котрому синтезуються принаймні два аспекти: по-перше, умови певного часу та обумовлена ними сукупність конкретно-історичних можливостей жінки, по-друге –  її моральні прагнення, амбіції й стереотипи.

Проблем сучасного телевізійного контенту торкнулася студентка Роксоляна Білоус, аналізуючи та порівнюючи програми-інтерв’ю  Наталії Влащенко та Яніни Соколової. У результаті дослідження першокурсниця зробила висновок, що подекуди журналістського професіоналізму буває замало, не менш важливим чинником є внутрішня сила, енергетика журналіста та його громадянська позиція.

Аспірант Руслан Бокало  поділився своїми думками з приводу використання дронів у висвітленні зон екологічного лиха, задля отримання ексклюзивної інформації та створення якісного візуального контенту.

Тему гендерної нерівності в українських медіа на прикладі газет «День», «Високий замок» та «Газета по-українськи» дослідила Юлія Формос. Акцентуючи увагу на дисбалансі, вона провела ґрунтовний аналіз та поділилася своїми спостереженнями, викликаючи жваву дискусію.

Євгенія Данильчук описала головні аспекти впливу англійської мови на газетний дискурс Німеччини, підкріплюючи свої тези прикладами та фактами. Студентка продемонструвала, наскільки сильно англійський сленг у пресі може впливати на молодь та їхні стосунки зі старшими поколіннями.

Доповідач Юлія Ковтун дослідила, що образотворчі засоби в сучасних ефірних текстах сприяють журналісту влучно та аргументовано формулювати свої думки і таким чином впливати на поведінку та спосіб мислення реципієнта.

Учасниця конференції Тетяна Жидак поділилася своїми міркуваннями на тему «Сучасні періодичні видання Коломийщини: особливості тематичного наповнення». Магістрантка висвітлила проблеми коломийських редакцій та наголосила на недостачі коштів для розвитку.

Усі доповідачі обмінялись думками з приводу проблем медіапростору України, що дозволило предметніше оцінити сучасний стан журналістики та осмислити перспективи розвитку.

Окрім секційних засідань в перший конференційний день відбулась презентація книги, присвяченої 85-й річниці Голодомору в Україні, «Зернини пам’яті» за редакцією доцентів факультету журналістики Галини та Андрія Яценків. У ній зібрані есе, репортажі, інтерв’ю зі свідками геноциду та інші матеріали студентів факультету журналістики про цю страшну сторінку в історії нашої держави.

Під час другого дня конференції учасники взяли участь у двох майстер-класах, які провели аспірант факультету журналістики Руслан Бокало («Adobe Photoshop як інструмент у сучасній візуальній журналістиці») та журналістка «24 каналу» і «ZAXID.NET» Вікторія Іваскевич («Польова журналістика. У який бік «копати» і як «відсіяти» зайве?»). Окрім практичних майстер-класів учасники мали змогу взяти участь у круглому столі «Вільям Шекспір у сучасному медіадискурсі», який модерувала доцент кафедри зарубіжної преси та інформації Ольга Квасниця.

Важливо, що на конференції було передбачено не лише обговорення теоретичних проблем медіапростору на пленарному і секційних засіданнях, але й практичні майстер-класи, просвітницько-виховні та літературні заходи. Тому кожен охочий зміг обрати для себе найцікавіше з програми та збагатити свій професійний потенціал.

Матеріал підготували:

Ярина Пришляк, Тетяна Гудзовська, Юлія Кизик, Софія Несін, Роксоляна Білоус, Лілія Імбіровська.

Фото Мар’яна Павлика та Андрія Гірняка.