Військова журналістика: як діяти у зоні бойових дій

26.10.2018 | 17:00

Військова журналістика: як діяти у зоні бойових дій

25 жовтня студенти факультету журналістики мали можливість побачити фотовиставку французької журналістки Ґаель Жірб та послухати майстер-клас про власний досвід у гарячих точках.
Під час зустрічі Ґаель розказала про основні правила фотографування воєнних дій, порівняла українські та французькі страндарти журналістики та розказала про власні враження та емоції.

ПРАВИЛА ТА ЕТИКА: ЩО РОБИТИ, ЩОБ НЕ НАШКОДИТИ
У Франції є хартія 1971 року, яка запевняє, що журналісти можуть питати усе, навіть те, що незручне для уряду. “Головне, якщо журналісти публікують щось, вони повинні мати докази, у протилежному випадку – це дезінформація”, – запевнила журналістка.
До того ж, коли журналіст робить фото, то повинен зважати на людей, які є на фото. Так, Ґаель пригадала випадок із Сходу України: “Редактор дуже хотів, щоб я сфотографувала одного чоловіка без ніг, тому він був змушений рухатися на руках. Проте я відмовилася, адже для мене набагато важливішою є гідність людини, а не завдання редакції. Тому коли ви фотографуєте, уявляйте себе на місці цієї людини”.
Наступним важливим правилом є те, що усі повинні говорити правду. Якби складно не було дотримуватись нейтральності, але потрібно не забувати мислити критично. “У зоні конфлікту всі журналісти повинні бути одночасно і людиною, і журналістом. Ми не повинні боятися забруднитися, а не бути шибайголовою – бути першим і неякісним”, – вчить молодих журналістів французька фотокореспондентка. Вона розказала, що є чимало молодих журналістів, які біжать назустріч кулям, але їхня інформація нічого не варта. Це люди, котрі передивилися фільми про війну, але в реальності вони просто травмують своє життя.

ВІЙСЬКОВИЙ ЖУРНАЛІСТ: ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПРО ПРОФЕСІЮ
“У Франції існують спеціальні навчання для тих журналістів, які планують поїхати у зону бойових дій. Тому французи вирішили їх одразу навчити, адже важливо знати, з чого складається батальйон, як співпрацювати із військовими та що робити, якщо вони потраплять у полон”, – розповідає Ґаель Жірб.
Підготовку, до речі, проходять не всі, тож це дозволяє французькій владі зменшити проблеми у майбутньому. Під час цих курсів майбутні військові журналісти вивчають все, що пов’язане зі зброєю, вчаться розрізняти звуки вибухів, їх навчають надавати першу медичну допомогу, накладати джгути, виживати в дикій природі, комунікувати телефоном так, щоб захистити дані.
Все, що потрібно обов’язково мати з собою у зоні бойових дій – це каска, бронежилет та аптечка.
“Перед тим, як вирушити у іншу країну важливо вивчити традиції цього народу, запланувати місце ночівлі та виписати адреси та контакти всіх важливих служб та міністерств” , – запевнила військова журналістка.

ЯК СПІВПРАЦЮВАТИ ІЗ АРМІЄЮ?
“Моя професія полягає у тому, шоб висвітлювати, а не викривати інформацію. Наприклад, коли я була на Донбасі, то не робила таких фото, що можуть викрити позиції армії, таким чином зливаючи інформацію сепаратистам”, – ось ще одне правило, про яке розповіла Ґаель.
Співпраця із армією не позбавляє журналістів свободи слова. Але все ж є основні правила-гаранти правильної взаємодії:
• поважати військових за їхню роботу;
• слухати керівників та чітко виконувати усі їхні накази;
• збирати та фіксувати факти, але не давати їм оцінку;
Наприкінці зустрічі журналістка запевнила, що найважливіше пам’ятати золоте правило життя: “Навчання є найсильнішою зброю у світі”.

Юлія Формос