Лекція французького журналіста Вансена Вартнера
У четвер, 16 жовтня, на кафедрі зарубіжної преси провів лекцію Вансен Вартнер, французький журналіст, оператор і фотограф телеканалу LCI. Вансен багато працював у гарячих точках, створюючи документальні фільми, зокрема про російсько-українську війну в Україні, ізраїльсько-палестинську війну в Ізраїлі та роль Ісламської держави в Іраку. Крім того, публікував фоторепортажі із Сирії/Курдистану, Кот-д’Івуару, Французької Ґвіани, Кенії, Сенегалу, Єгипту, Трансйорданії, Косова та інших країн, висвітлюючи соціальні, політичні та екологічні проблеми.
За час повномасштабної війни Вансен 14 разів приїжджав працювати в Україну (щоразу – на три тижні), загалом провівши в Україні близько десяти місяців.
Кілька (не дослівних) цитат із лекції:
«Умови роботи в Україні постійно змінюються. Місця, у яких можна було працювати ще кілька місяців тому, на сьогодні виявляються важкодоступними або дуже небезпечними. Раніше ми намагалися вдягати бронежилети та шоломи із написом “преса”, щоб нас не плутали із військовими. Сьогодні ми вже цього не робимо, адже неодноразово пересвідчилися, що росіяни цілеспрямовано атакують нас як журналістів. Тому сьогодні ми навпаки вдягаємося у камуфляж, щоб не відрізнятися від військових. Загалом, сьогодні така глобальна тенденція, що мати на одязі знаки “преса” тягне за собою більше ризиків ніж переваг. Двадцять років тому, коли я починав свій шлях у журналістиці, ситуація була кардинально відмінною».
«Чому росіяни намагаються атакувати журналістів? Я думаю, їхня мета – знеохотити нас висвітлювати те, що відбувається. Росіяни не хочуть, щоб ми працювали, тому що вважають наш телеканал проукраїнським. Це не дуже подобається українській стороні, але у нас є команда журналістів і по інший бік фронту, на підконтрольній Росії території. Але правдою є також те, що на один сюжет із Росії припадає 20-30 наших сюжетів із України, тож Росія розглядає нас як проукраїнське медіа».
«У 2015 році я висвітлював громадянську війну в Сирії, приділяючи багато уваги курдам. В умовах режиму Асада курди зазнавали утисків і переслідувань, їхню культуру забороняли. Після того як Асад втратив контроль над частиною сирійської території, у середовищі курдів почалося національне відродження: все більше представників цього народу поверталися до рідної мови та культури, все більше уваги почали приділяти книгам на рідній мові. Тут я бачу паралель із Україною, адже у вашій країні теж війна призвела до національного відродження, до популяризації української мови і культури».
«Робота в Україні і робота на Близькому Сході суттєво відрізняється. Основна небезпека роботи в Україні – дрони та ракети. В Сирії або Іраку військові дії меншої інтенсивності. Там теж можна наїхати на міну, але основна проблема там – це загроза бути викраденим. Невеличкі озброєні формування часто вдаються до викрадення журналістів як до способу поповнити свій бюджет. Траплялося, що вони викрадали французьких журналістів, а тоді вимагали викуп у французького уряду, наприклад, мільйон доларів, що є значною сумою для парамілітарного формування, яке може за ці гроші закупити зброю та продовжити свою діяльність».
Особистий вебсайт журналіста:
https://www.vincent-wartner.com/
Один із репортажів LCI з України (Вовчанськ):
