На факультеті журналістики завершився проєкт «Творимо завтра – німецько-український діалог»
З 2 до 6 березня 2026 року на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся тиждень семінарів «Творимо завтра – німецько-український діалог». Проєкт реалізовується за участі закордонних спікерів: журналістів, економістів, політичних коментаторів, експертів з міжнародних відносин.
У рамках проєкту “Творимо завтра – німецько-український діалог”, учасники заходів мали змогу відвідати семінар “Російська дезінформація у Німеччині”, що відбувся 6 березня 2026 року на вул. С. Крушельницької, 5 (офіс Наукового товариства Університету). Подію провів німецький дослідник Леон Ерленхорст – експерт із вивчення пропаганди та інформаційних маніпуляцій.
На початку заходу лектор розповів про свою професійну діяльність. Після здобуття ступеня бакалавра з філософії, культури та технологій у Берліні він почав досліджувати взаємозв’язок медіа та пропаганди, зокрема те, як маніпуляції інформацією впливають на суспільство. У 2024 році Ерленхорст Л. став співавтором книги “Putin’s Attack on Germany: Disinformation, Propaganda, Cyberattacks”, написаної разом із колишнім керівником розвідки НАТО Арндтом Фрайтагом фон Лорінґгофеном. Наразі, лектор працює у Збройних силах Німеччини, де навчає військовослужбовців розпізнавати інформаційні маніпуляції та протидіяти дезінформації. Також він співпрацює з комунікаційною компанією Media Force, яка працює над посиленням демократичного дискурсу в онлайн-просторі.
За словами Леона Ерленхорста, Німеччина є однією з головних цілей російської гібридної війни. Попри це, багато німців не усвідомлюють масштабу інформаційних маніпуляцій, з якими стикаються щодня. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну основними темами таких кампаній стали війна проти України та українські біженці у Німеччині, і головною метою цих наративів є послаблення підтримки України та виклик сумнівів у німецькому суспільстві.
Під час лекції Ерленхорст пояснив ключові поняття, які вживатимуться під час дискусії, на кшталт, дезінформація, інформаційна бульбашка, клікбейт та гібридна війна. Він також продемонстрував приклади найпоширеніших фейків, що поширюються у німецькому інформаційному просторі, серед яких були вигадані твердження про нібито «500 євро привітальних виплат для біженців» або заяви про те, що “Україна продає німецьку зброю ХАМАС”.
Семінар проходив у інтерактивному форматі. Спершу лектор поцікавився у слухачів, з якою метою вони завітали на лекцію та які питання хотіли б обговорити. Одна зі студенток зазначила, що їй цікаво дізнатися, як саме німці розрізняють пропаганду та дезінформацію. Учасникам також запропонували невелику вправу: вони мали визначити, наскільки часто стикаються з російською дезінформацією. Ті, хто бачить її часто, ставали праворуч, а ті, хто рідше–ліворуч. Окремо обговорювали роль російських інфлюенсерів у поширенні пропаганди у Росії та Німеччині.
Лектор представив аналіз діяльності політичних партій Німеччини та показав ключові події, що вплинули на інформаційний простір країни з 2015 року, продемонстрував динаміку опитувань щодо того, наскільки німці погоджуються з російськими наративами, а також порушив питання про можливий зв’язок між такими поглядами та підтримкою певних політичних партій. Окрему увагу приділили медіапростору, де пан Леон показав приклади надійних німецьких медіа та ресурсів, що поширюють фейкову інформацію. Учасники обговорили, на яких платформах найчастіше з’являється пропаганда (зазвичай, у TikTok і Telegram) та які методи використовують автори таких матеріалів, щоб привернути увагу аудиторії й посилити відчуття тривоги.
Під час лекції йшлося і про так звану мережу «Pravda Network», через яку пропагандистські новини поширюються за кордоном. Окремою темою стала роль штучного інтелекту: за допомогою ШІ можна швидко створювати пропагандистські матеріали та перекладати їх різними мовами. Як приклад лектор показав TikTok-акаунт, авторкою якого є ШІ-згенерована жінка, що публікує відео з критикою управління Німеччини.
Наприкінці семінару учасники виконали групове завдання. Їх поділили на чотири команди, кожна з яких мала запропонувати власні способи протидії дезінформації: з боку федерального уряду Німеччини, соціальної мережі X (колишній Twitter), приватної компанії та таємного оперативного підрозділу. Перша група запропонувала створити список перевірених медіа та підтримувати їх, активніше просувати достовірні новини в соціальних мережах та скопіювати стратегію поширення російської пропаганди, але з умовою публікації достовірних новин.
Своїми враженнями від семінару поділилася студентка факультету іноземних мов, кафедри німецької філології Олеся Заболотня. За її словами, семінар став корисним у межах вивчення міжкультурної комунікації. “Ми щодня протягом тижня відвідуємо лекції та дізнаємося багато про Німеччину. Мені було цікаво почути про те, як німці сприймають дезінформацію”, – зазначила студентка.
Для довідки:
Організатори заходу:
Факультет журналістики, Центр міжнародної співпраці, Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених Львівського національного університету імені Івана Франка.
Вікторія КУШНІР,
студентка першого курсу заочної форми навчання
