На кафедрі зарубіжної преси та інформації рекомендували до захисту дисертаційну роботу Сергія Смірнова «(Не)правда в соціальних комунікаціях»

У п’ятницю, 16 травня 2025 року відбувся науковий семінар кафедри зарубіжної преси та інформації, під час якого відбулося обговорення роботи «(Не)правда в соціальних комунікаціях», підготовленої на здобуття ступеня доктор філософії. Дослідження за наукового керівництва професора, доктора наук з соціальних комунікацій Мар’яна Житарюка, робив і презентував Сергій Смірнов, аспірант 4 року навчання.

«Проблема недостовірності та дезінформації є одним з найбільших ризиків, причому як для кожної окремої людини, так і для суспільства та світу загалом. Метою дослідження, розпочатого ще до широкомасштабного вторгнення, було з’ясувати принципи створення і поширення правди і обману, а також можливості фактчекінгових інструментів в спростуванні неправди», – говорить Сергій Смірнов.

Дослідження охоплює великий часовий проміжок та різні підходи. Для комплексного розгляду теми застосовано поєднання лінгвістичних, філософських, юридичних, психологічних та комунікаційних підходів для розгляду проблеми (не)правди в комунікації і відповідно, систематизовано різні підходи до розуміння ключових термінів, пов’язаних з поняттями правди та неправди в контексті сучасних соціальних комунікацій та медіа.

В історіографічному підрозділі дисертації зроблено оригінальний аналіз, синтез та інтерпретація відомих джерел крізь призму досліджуваної проблеми. Проведено паралелі між різними культурами – індійські Закони Ману, Руська Правда, китайський трактат про війну Сунь Цзи – у підходах до встановлення істини, допуску обманювати тощо. Зіставлення “Державця” Макіавеллі з “Анти Макіавеллі” Фрідріха Великого та інтерпретація останнього як ранньої форми “фактчекінгу” демонструє, що ключові питання дисертації мають глибоке історичне коріння.

Проаналізовано законодавство України щодо права на інформацію та права на її приховування з погляду соціальних комунікацій і показано, що приховування інформації гарантується точно так само, як право на інформації та її повноту. Детально проаналізовано використання евфемізмів як свідомої інформаційної політики на прикладі російсько-української війни.

Теоретичні висновки застосовано і перевірено на досить різних практичних прикладах, щоб показати, як форми і розуміння (не)правди можуть проявлятися в практичному житті.

За підсумками обговорення, під час якого висловлено чимало вражень та конструктивних рекомендацій, було відповідно оцінено роботу дослідника і прийнято рішення рекомендувати до захисту дисертаційну роботу Сергія Смірнова.