Навчальна практика для першого курсу вже позаду

З 19–30 січня студенти першого курсу ОПП «Журналістика» та ОПП «Міжнародна журналістика» проходили навчальну практику, метою якої було ознайомлення з професійними стандартами журналістики, особливостями роботи в медіа та формуванням практичних навичок майбутньої професії.

Програма практики поєднувала лекційні зустрічі та майстерні з провідними журналістами, редакторами, фотографами, піар-фахівцями та практичні заняття з викладачами кафедри.

Перші дні практики

Практика розпочалася з майстер-класів від Олесі Яремчук («Як розповісти історію: польове дослідження, психологія розмови, композиція тексту»). Ця зустріч допомогла студентам зрозуміти, як писати історії, зокрема Анна Голодюк зауважила: «Спікерка дуже влучно пояснила, як через історію однієї людини можна показати життя цілої країни або глобальну проблему. Також я була вражена тим, який обсяг роботи за кожним текстом. Олеся пояснила, що не все вдається дізнатися з першого разу – людині потрібен час, щоб розкритися, тому я занотувала собі: «Правило трьох зустрічей». Окремо хочу виокремити поради щодо етики: як коректно тримати дистанцію, коли герой починає сприймати журналіста як друга та як правильно листуватися з людьми в полоні (зокрема, про важливість цензури). Ця зустріч дала мені розуміння, що журналістика – це велика відповідальність за тих, про кого ми пишемо».

Майстерня Уляни Панасюк («Підготовка авторської програми “Не істфак”: від ідеї до втілення») залишила по собі розуміння професії у всій своїй розмаїтості вмінь та навичок. «Уляна Панасюк багато говорила про реалії початку карʼєри, універсальність журналістики, можливість поєднувати різні ролі й формати – телебачення, онлайн, редакторську роботу, піар і комунікації.

Спікерка продемонструвала через інтерактиви й приклади з новинних нарад, як мислить редакція і як формується порядок денний, чому важливо думати про аудиторію, а не лише про «тему».

На мою думку, було важливо почути про комунікаційні кризи та відповідальність брендів і медіа. На реальних прикладах журналістка пояснила, як неправильна комунікація може зруйнувати довіру, і навпаки – як чесна, відкрита реакція допомагає зберегти репутацію. Загалом лекція змотивувала спробувати реалізовувати свої задуми, не боятися різних напрямів у журналістиці й вибудовувати професійні зв’язки вже під час навчання», – поділилася враженнями Уляна Гнатушко.

Студенти ознайомилися з особливостями жанру репортажу, етикою роботи з героями, принципами побудови історії та редакційного мислення.

Впродовж наступних днів відбулися також зустрічі з різними спікерами, зосібна з Наталією Більовською, яка розповіла про публічне слово в медіа та адаптацію тексту до різних платформ. Про цю зустріч Анастасія Дмитерко зазначила: «Це заняття мене зачепило тим, що ми мали нагоду відразу  попрактикуватись. Це стало справжнім викликом для мене і моїх одногрупників. Але ми впоралися із завданням і написали чудову статтю, яку потім презентували іншим групам». Також відбулися майстерні з Анатолієм Капелюшним – про оригінальність і банальність у журналістиці та Юлією Поліковською («Детектор медіа») – про стандарти та відповідальність журналіста. Зустріч зі Світланою Жаб’юк, головною редакторкою медіахабу «Твоє місто», яка поділилася досвідом розвитку локального медіа, надихнула Анну Савич на емоційний відгук: «Я була вражено тим, як локальне львівське медіа набуло таких масштабів та відкрило ще одну філію у Києві. Найкорисніше, у чому утвердилася з цієї розмови, то це у тому, що справжній журналіст має дотримуватися насамперед стандартів журналістики – і тоді він матиме репутацію та вплив».

Особливо цінною та емоційною була зустріч з Юрієм Білаком – французьким фотомитцем українського походження. Він розповів про творчий шлях, документування війни в Україні та поєднання світового мистецтва з українською культурою. Ця розмова справила на студентів глибоке враження й стала однією з найемоційніших подій практики. «Найкращим спікером за весь час практики для мене став Юрій Білак. Він – відомий французький фотограф українського походження з Буковини, який дуже щиро розповідав про свій життєвий шлях і родину, про те, як його сім’я потрапила до Франції. Особливо запам’яталося, як батьки прищеплювали йому любов до української мови та культури через пісні й танці. Було цікаво дізнатися, що до фотографії він прийшов після занять танцями та іншою творчістю. Мене приємно здивувало, що, живучи за кордоном, він досить добре розмовляє українською мовою. Його історії про подорожі Україною, знайомства з відомими людьми та професійний досвід були дуже захопливими. Саме тому його виступ справив на мене найсильніше враження», – наголосила Яна Гордиська. Багатьох студентів вразив його творчий, професійний шлях, про що й зауважила Ева Горбаль: «Його розповідь була дуже щирою й особистою. Особливо вразила історія про батьків, зокрема про батька, який служив у війську в часи Другої світової війни та саме батько з ранніх років сформував у нього інтерес до фотографії. Мене надихнуло те, як він поєднує світове мистецтво з українською культурою: передає відомі картини через образи українського народу, ніби ці роботи були створені саме в українському контексті. Також важливо, що через свою фотографію він показує війну в Україні європейцям, промовляє правду та робить українську тему видимою у Європі. Цей лектор справив на мене найбільше враження, бо його робота — це не лише мистецтво, а й спосіб зберігати пам’ять, ідентичність та говорити зі світом від імені України».

Комунікації, PR та журналістика в умовах війни

У межах практики студенти також поспілкувалися з представниками PR-сфери та медіакомунікацій:

Катериною Некречею – про суспільне мовлення, журналістські стандарти та роль медіа під час війни. «Це була одна з найцікавіших спікерок для мене під час практики. Вона дуже розважливо й професійно говорила про розвиток суспільного мовлення в Україні та роль незалежної журналістики в цьому процесі. Катерина ділилася власним досвідом роботи в різних проєктах, зокрема у «Говорить Україна» та «Крим.Реалії», який транслювався навіть на окупованій території. Для мене було цінно почути, що не усіх людей в окупації варто автоматично вважати зрадниками, і що журналіст має зберігати людяність. Також важливим був акцент на журналістських стандартах і відповідальності за власну поведінку в соцмережах. Вона показала, що журналіст – це не лише професія, а й позиція», – зауважила Яна Городиська.

Інформаційно насиченими були зустрічі із Тетяною Жидак, Анною Шиманською, Марією Курило та Володимиром Телюком, які розповіли про роботу пресслужб і комунікаційні стратегії у державних та приватних структурах. Також важливо і дуже цінно було дізнатися про воєнну журналістику в умовах війни від Володимира Фітьо, Петра Костюка, Ігоря Гулика та Олега Романчука, які поділилися професійним багаторічним досвідом, розповіли про журналістику в умовах війни, інформаційну безпеку та публіцистику воєнної доби.

Окремо була представлена робота видавничих проєктів, зокрема виступ Світлани Сеник, а Лілія Кокора розповіла про макетування та розвиток медіа «Локальна історія». «Виступ дав чітке розуміння того, як «Локальна історія» перетворилася з нішевого проєкту на впізнаваний журнал і видавництво з широкою аудиторією. Особливо показовим було пояснення, як складні академічні дослідження адаптують у зрозумілі, але не спрощені тексти – це демонструє повагу і до теми, і до читача. Приклади конкретних номерів і спецпроєктів показали, що історія може бути комерційно успішною без втрати змісту. Цікавим був погляд «зсередини» на роботу команди, комунікацію з аудиторією та пошук форматів, які працюють сьогодні. Важливою частиною стала розмова про виклики повномасштабної війни й те, як історичний контент набуває нового сенсу. Спікерка не лише інформувала, а й змушувала замислитися про відповідальність медіа у формуванні історичної пам’яті. Опісля, мені одразу захотілося купити їхній випуск про Лесю Українку!», – наголосила Анастасія Дмитерко.

На завершення, після усіх зустрічей та майстерень, з переліку запропонованих індивідуальних практичних проєктів, студенти обрали для виконання той, що припав найбільше до снаги.

Навчальна практика дала студентам можливість краще зрозуміти реалії сучасної журналістики, побачити різні професійні траєкторії, усвідомити  відповідальність журналіста перед суспільством та поєднати теоретичні знання з практичним досвідом.

Такий формат практики сприяв професійному зростанню студентів і підтвердив важливість живого спілкування з практиками медіасфери.

Лілія ДУТКО,

студентка першого курсу

Тетяна БУРДЕГА,

доцентка кафедри української преси