Показ документального фільму «Сила любові»
У п’ятницю, 4 вересня, в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка для першокурсників відбувся показ документального фільму «Сила любові», присвяченого родині Базилевичів.
Нагадаємо, 4 вересня 2024 року внаслідок російського ракетного удару на Львівщині загинули Євгенія Базилевич та її три доньки – Ярина, Дарія і Емілія. Авторкою стрічки є Роксолана Маїк – студентка 4 курсу факультету журналістики, однокласниця й подруга Дарії, яка створила фільм, аби зберегти пам’ять про цю сім’ю.
Подія розпочалась зі вшанування хвилиною мовчання всіх загиблих у російсько-українській війні. Режисерка поділилася з першокурсниками власними переживаннями та емоціями від процесу створення стрічки:
«Сьогодні вже минуло два роки відтоді, як я прокидаюся без голосових повідомлень своєї однокласниці Дарії про її ранки, з моменту, коли я дізналась із фото в новинах про те, що в будинок, де живуть Базилевичі, прилетіла російська ракета… Коли я працювала над фільмом, то перш за все хотіла наголосити: важливо зберігати пам’ять про всіх, хто загинув від рук російського ворога. Ми й майбутні покоління маємо не забувати про те, скільки життів світлих українців забрала і, на жаль, продовжує забирати війна. За кожною цифрою в статистиці ховається людина зі своїм болем, успіхами і мріями».
Після перегляду фільму своїми роздумами поділилася Софія Педорич, студентка першого курсу: «Спочатку я не мала чіткого уявлення про фільм, хоча й чула про трагедію в новинах. Але завдяки стрічці я наче повністю занурилась у життя цієї родини і відчула весь біль втрати Ярослава Базилевича. У майбутньому мені б теж хотілося створювати подібні проєкти, щоб зберігати пам’ять про людей, які постраждали від російських загарбників. На мою думку, документальне кіно найкраще демонструє суспільству реальні виклики воєнного часу, тож такі теми вкрай важливо висвітлювати».
Ще одна студентка – Олександра Савельєва, додала: «Під час перегляду мене переповнювали різні емоції: глибоке співчуття рідним і водночас гордість за те, якими активними та яскравими були дівчата. Цей фільм змусив по-новому подивитися на власне життя і замислитися над цінністю кожної миті. Ми, як майбутні журналісти, першими маємо нагадувати суспільству те, про що неварто забувати».
Стрічка залишила глибокий слід у серцях студентів, адже засвідчила, що університетська аудиторія є не лише простором для навчання, але й місцем важливого осмислення нашої української історії.
Таміла КОВАЛЬ,
студентка другого курсу магістратури
факультету журналістики
