Відбулася міжнародна науково-практична конференція «Журналістика в умовах глобальних викликів: інформаційні війни, постправда, штучний інтелект»

21 травня 2026 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася міжнародна науково-практична конференція «Журналістика в умовах глобальних викликів: інформаційні війни, постправда, штучний інтелект». Захід згуртував понад 120 учасників, об’єднаних прагненням досліджувати роботу сучасних медіа: науковців, викладачів, студентів, аспірантів і журналістів-практиків з України та з-за кордону – з Польщі, Туреччини, Сербії, США, Японії, Литви та Північної Македонії.

Конференцію розпочав вітальним словом декан факультету журналістики, Мар’ян Лозинський. Він зазначив, що науковий форум відбувається напередодні професійного свята українських журналістів та у День вишиванки – символічний час, який поєднує утвердження національної ідентичності й відповідальність за правду та свободу слова. «У час російської агресії медійна діяльність стала важливим інструментом протидії дезінформації, фіксації воєнних злочинів і донесення правди про Україну до світової спільноти. Саме тому особливої ваги набуває осмислення ролі медіа у формуванні сучасної української та глобальної реальності. Переконаний, що виступи наших колег стануть джерелом глибоких і актуальних ідей щодо інформаційної війни, розвитку штучного інтелекту в медійному середовищі, феномену постправди та інших викликів сучасності», – акцентував Мар’ян Лозинський.

До учасників конференції звернувся Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка академік НАН України, професор Роман Гладишевський. «Журналістика як одна з найдинамічніших сфер сучасного суспільства оперативно реагує на зміни і виклики. Її роль давно не обмежується лише інформуванням: журналістика формує цінності, розвиває критичне мислення, стає інструментом боротьби за правду, свободу та демократію. Особливого значення праця журналіста набуває в умовах російсько-української війни, коли інформація стає зброєю. Достовірна інформація, адресована як українському суспільству, так і міжнародній аудиторії, є запорукою суспільної довіри, стійкості та здатності протистояти дезінформації і пропаганді. У цих умовах мірилом професійності журналіста стають відповідальність, дотримання журналістських стандартів, здатність перевіряти факти та протистояти маніпуляціям», – зауважив Роман Гладишевський.

Також під час заходу Ректор вручив подяку завідувачці кафедри інформаційного права та юридичної журналістики Національного університету водного господарства та природокористування Ользі Мітчук за співпрацю, вагомий внесок у розвиток журналістської освіти та професійне керівництво редакційним процесом.

Із вітальними словами до присутніх звернувся директор Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Юрій Бондар. «21 травня – також день народження Георгія Гонгадзе. І те, що поєднується сьогодні – і конференція, і День вишиванки – не випадковий збіг. Ми стоїмо на позиціях правди, на позиціях честі нашої професії. А також маємо бути вдячні нашим колегам, які не боялися казати правду у надскладні періоди нашої історії».

Привітав присутніх декан факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха Віталій Гандзюк, побажавши учасникам плідної праці. конструктивних дискусій та якісного обговорення важливих ідей.

Опісля вітальних слів розпочалось пленарне засідання яке модерували декан Мар’ян Лозинський і завідувач кафедри зарубіжної преси та інформації, професор Мар’ян Житарюк.

Під час засідання учасники конференції представили доповіді, присвячені сучасним викликам журналістики, медіаосвіти та інформаційної політики в умовах війни й постправди. Зокрема, йшлося про трансформацію оцінювання журналістської освіти в епоху генеративного штучного інтелекту, медіадипломатію в умовах війни, формування державними медіа наративів нелегітимності у добу постправди, а також особливості функціонування журналістики між документуванням подій і пропагандою під час російсько-української війни.

Доповідачі також порушили питання висвітлення кольорових революцій та Революції Гідності в українському і сербському медійному дискурсі, перспектив розвитку національного телемовлення в умовах повоєнної відбудови, використання сторітелінгу як терапевтичного інструменту у журналістиці, зорієнтованій на травму, а також проєктно-орієнтованого та гібридного навчання у підготовці майбутніх журналістів.

Після пленарного засідання розпочалася робота тематичних секцій, присвячених актуальним проблемам сучасної журналістики та медіакомунікацій. Зокрема, учасники обговорювали питання теорії та методології журналістикознавства, функціонування медіа в умовах війни та інформаційних загроз, впливу штучного інтелекту на медіасередовище, а також проблеми постправди, довіри й фактчекінгу у сучасних медіа.

Окремі секції були присвячені міжнародним комунікаціям і глобальному інформаційному простору, медіаосвіті та підготовці журналістів у добу цифрових трансформацій, а також міжкультурній комунікації й транснаціональним медіа.

Детальніше з матеріалами конференції можна ознайомитися за посиланням.

Ярина Пришляк, Анна Філімонова, Центр комунікації

Фото Ярослава ТАБАНСЬКОГО, Ярини ПРИШЛЯК