Відбувся показ документального фільму «Живий. Тарас Матвіїв»

26.02.2026 | 11:52

25 лютого в Будинку офіцерів відбувся показ документального фільму «Живий. Тарас Матвіїв» режисерки, студентки факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Аліни Штемпель. Стрічка розповідає про Героя України – журналіста, публіциста, поета, громадського діяча, волонтера та військового Тараса Матвіїва, який героїчно загинув 10 липня 2020 року поблизу села Троїцьке на Донеччині, врятувавши двох побратимів. Модераторкою заходу була студентка третього курсу факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Віолетта Шкрібляк.

Перед початком показу всі присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять Героя України Тараса Матвіїва.

Андрій Жолоб, ветеран українсько-російської війни, виступаючи, зауважив, що гордий бути двічі лауреатом премії імені Тараса Матвіїва: «Зараз, як заступник міського голови з питань ветеранів, маю можливість дякувати гідним людям», – зазначив він і вручив подяку міського голови авторці фільму, магістрантці першого курсу факультету журналістики Аліні Штемпель.

«Сподіваюся, що ця презентація зробить свою справу і слугуватиме для нашого блага, щоб ми пам’ятали, де живемо, хто поруч із нами, хто доклався до того, щоб ми мали свою Батьківщину. І хлопці, які вже на небесах, і ті, хто нині в окопах, розуміють, що основа – наша Батьківщина. Маємо її любити, берегти і кожен повинен робити все можливе, щоб потім можна було з гідністю подивитися в очі своїм людям, друзям, нащадкам», – зазначив заступник начальника Львівського будинку офіцерів Олександр Поронюк.

Після показу фільму своїми міркуваннями поділився заступник декана факультету журналістики, доцент кафедри медіариторики і мовної комунікації, науковий керівник цього практичного бакалаврського проєкту Андрій Яценко й наголосив, що це дуже глибокий, потужний і світлий фільм, як і сам Тарас. «Упродовж роботи над стрічкою, яка тривала близько п’яти місяців, Аліна реалізувала себе як сценаристка, режисерка, фіксерка та промоутерка. З 2022 року, відколи вийшов перший том “Мої думки. Ритмопроза” Тараса Матвіїва, я виношував ідею, щоб хтось написав курсову роботу, присвячену його творчості. В один момент, подивившись на Аліну, знаючи її блискучий талант, а головне – глибоке серце, зрозумів, що саме вона зможе повноцінно розповісти про Тараса, і я не помилився. Хочу подякувати мамі Тараса, пані Валентині, за те, що вона відкрила світові творчість свого сина і дала можливість глибше її пізнати. І дякую Аліні за те, що я не помилився і що цей фільм ви зможете прожити серцем», – наголосив Андрій Яценко.

Також він додав, що дослідження творчості Тараса Матвіїва вже має вагомі здобутки: у 2024 році Аліна посіла перше місце на Міжнародному студентському професійному творчому конкурсі «Видавнича журналістика», де переміг її буктрейлер про двотомник Тараса Матвіїва. Згодом Аліна написала курсову роботу, яка переросла в документальний фільм. Символічно, що цими днями вийшов із друку «Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика», у 59-му випуску якого опубліковано спільну наукову статтю «Ідейно-концептуальні засади творчої спадщини Героя України Тараса Матвіїва».

Аліна Штемпель, авторка фільму, звернулася до глядачів зі словами: «Людина, яка зробила стільки для інших, не може піти безслідно. Навіть після народження для неба вона обов’язково житиме на землі – у словах, у думках, у вчинках. Головна ідея, яку ми ставили перед собою, – познайомити вас із Тарасом. Живим. Показати, що він є. Він один, але в ньому – десятки талановитих людей: вдача шляхетних лицарів, мудрість, честь і мужність справжніх офіцерів, рішучість полководців, батьківська турбота та любов. І найцінніше – любов Христа. Якщо окреслити одним словом, про що цей фільм, – то це про любов. Бо все життя Тараса – це величезна любов до людей, до країни, до Бога, до справ, які він робив щиро й усією душею. Я мрію, щоб після перегляду цього фільму Тарас заговорив у вашому серці й надихнув вас на сміливі рішення, які приймав сам». Також вона додала, що перегляд фільму має благодійну мету – збір коштів, відкритий цьогорічними випускниками магістратури факультету журналістики на потреби батальйону «Нахтіґаль» 20-ї бригади «Любарт», де служать випускники факультету.

Валентина Матвіїв, звертаючись до глядачів, зазначила, що показ фільму відбувається у день святого Тарасія за церковним календарем, а кількома днями раніше – 18 лютого був день народження її сина, однак йому назавжди залишиться 31 рік. «Він перестав святкувати свої дні народження після того, як на його 25-річчя розпочалися розстріли на Майдані – для нього це був акт пам’яті й вшанування побратимів. Згодом ця боротьба покликала його в “Карпатську січ”, а через кілька років він потрапив до Збройних Сил України як офіцер, молодший лейтенант, і героїчно загинув. У мене, як матері Тараса і як амбасадорки його пам’яті та думок, велике прохання до вас, особливо до молоді, – не зрадити того чину, який почав мій син із такими ж, як і він, не зрадити тих хлопців, які зараз на передовій і тримають небо над нами. Інакше все це буде даремно», – закликала пані Валентина.

Декан факультету журналістики Мар’ян Лозинський, звертаючись до присутніх, наголосив, що понад 50 випускників Національної академії сухопутних військ України стали Героями, серед яких і Тарас Матвіїв. «Їхня боротьба і чин – це свідчення любові до Бога, до рідних. І цей фільм спонукає до того, щоб перед нами постали всі герої, які віддали своє життя за державу, за те, щоб ми навчалися і розмовляли рідною мовою. Академічна спільнота факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка глибоко шанує пантеон пам’яті, у якому налічується дев’ять випускників факультету. На їхньому патріотизмі виховуються студенти нашого факультету й Університету. Цей фільм засвідчив, що ми готуємо майбутніх правдивих і патріотичних журналістів. Аліна не має спеціальної режисерської освіти, але сьогодні вона показала, що через любов до людей і Батьківщини, за яку вони віддали життя, можна глибоко і з гідністю про них говорити», – підкреслив Мар’ян Лозинський.

Після показу фільму усі охочі могли придбати книги Тараса Матвіїва та долучитися до збору на потреби батальйону «Нахтіґаль».

 

Тетяна БУРДЕГА,

доцентка кафедри української преси

Фото Ярослава ТАБІНСЬКОГО