Він був першим викладачем з-посеред випускників факультету

27 березня відбулася Академія, присвячена 90-річчю від дня народження Михайла Осадчого: дисидента, політв’язня часів СРСР, письменника, журналіста і викладача факультету журналістики в 1960–1965, 1991–1994 років. У заході взяли участь академічна спісльнота факультету журналістики, а також гості, зокрема учасник дисидентського руху, народний депутат шести скликань, випускник факультету журналістики Ярослав Кендзьор і завідувач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, професор Садівничий Володимир. Модерував Академію професор кафедри теорії і практики журналістики Борис Потятиник.

Під час Академії відбувся круглий стіл, на якому обговорили значення творчої спадщини Михайла Осадчого, його участь у дисидентському русі та підготовці самвидаву. Ті, хто знав його особисто, ділилися спогадами про зустрічі з ним і розмови, під час яких він висловлював свої переживання щодо шляху України та її майбутнього. Учасники згадували про його безумовний внесок в антирадянський інтелектуальний спротив, формування нової генерації людей, які любили Україну і були готові боротися за неї, про вплив на суспільно-політичну думку у самвидавних виданнях – «Українському віснику» та «Кафедрі», а також про знаковий автобіографічний нарис «Більмо».

Про складний час, у якому довелося жити Михайлові Осадчому, говорили учасники заходу. Зокрема декан факультету журналістики Мар’ян Лозинський, зазначив: «Наші українські історики, письменники, політики, релігійні діячі, незважаючи на умови, у яких опинилися, навіть під сибірськими морозами боролися, не зламалися і присвятили своє життя незалежності Україні. Серед тих, хто у XX столітті доклав усіх своїх сил, щоб ми з вами мали сьогодні вільне життя і можливість навчатися, був і Михайло Осадчий». Також він зауважив, що присутній на заході Ярослав Кендзьор був пов’язаний був з Михайлом Осадчим особистими взаєминами та спільною політичною діяльністю. Громадський діяч поділився спогадами про перші зустрічі з Осадчим та презентував відеохроніку, завдяки якій присутні могли почути його живу мову, інтонації та побачити жести.

Ярослав Кендзьор також поділився спогадами, як після служби в армії вступив на факультет журналістики, як вливався у студентське життя, що вирувало в часи досить короткої хрущовської відлиги. Він згадував  студентські вечори, а також зародження інтелектуального ядра дисидентського руху: «Десь у нас появилася ця ще донедавна заборонена література і це все із українського “розстріляного відродження”».

Професор Борис Потятиник звернув увагу на кілька важливих моментів життєтворчості Михайла Осадчого. Він зазначив, що після завершення університету працював на львівському телебаченні, однак вже незабаром повернувся до Alma mater як редактор університетської газети і викладач. «Михайло Осадчий починав як звичайний студент. І він не був дуже гарним студентом. Але цілком був лояльним до системи. Cкажу навіть більше – був частиною номенклатури. І трансформація, яку пройшла ця людина, є дуже важливою: з лояльної до системи людини він перетворився на її ворога», – наголосив професор.

Академія відбувалася у форматі розмови та спогадів про дисидента Михайла Осадчого. Професор Ігор Павлюк пригадав моменти, які вплинули на його формування як поета, а запрошений гість Володимир Садівничий розповів про дослідження спадщини Осадчого, пов’язані із Сумщиною. Професор Мар’ян Житарюк пригадав свої розмови з Михайлом Григоровичем, в яких він ділився побоюваннями щодо неправильного, на його думку, руху України та застереженнями щодо зрадників: «У той час система відстежувала здібних людей. І серед студентів, і серед викладачів, очевидно, були ті, які доносили на інших. Це насправді сумна історія».

Доцентка кафедри української преси Галина Яценко виступила з ґрунтовною доповіддю про Михайла Осадчого, наголосивши: «Я дуже хочу, аби ви пишалися Михайлом Осадчим у декількох вимірах. Найперше у вимірі світовому, адже Михайло Осадчий був відомий у світі. 1978 рік. Йому присуджують премію імені Івана Франка в діаспорі.

Коледж Христа у Ліверпулі 1976 рік висаджує дерево, на честь Михайла Осадчого. Ба навіть у Кембриджі центр біографістики у 1992 році визнає його людиною XX століття. Це про велич особистості. Але хочу говорити про Осадчого, як і про людину незламного духу.

Дев’ять років арешту, три роки заслання. Михайло Осадчий каже два з половиною біограграфи пишуть, три роки домашнього арешту. 39 днів голодування. Побили його матір, вбили в 1975 році в Сумах його брата. Осадчий навіть під час своїх свідчень залишався отою високоморальною особистістю».

На завершення Академії професор Степан Кость наголосив на знакових працях і спадщині, яку залишив по собі Михайло Осадчий. Зокрема, присутні мали змогу побачити перші видання «Більма», його перекладів англійською, збірки «Місячне поле», «Скитський олтар» та дослідження про нього Миколи Холодного «Голгофа Михайла Осадчого: Штрихи до портрета». Заслужений професор Львівського університету також презентував наукові та навчальні видання викладачів факультету журналістики, що побачили світ з 2014 року, серед яких і навчальні посібники з воєнної журналістики, інформаційної безпеки, мовної комунікації, Голодомору. Широкою палітрою представлені були монографії, публіцистика, художні твори та творчі проєкти, зокрема про людей боротьби й ідеї.

Ліричним завершенням Академії стало декламування поезії Михайла Осадчого у виконанні студенти першого курсу Олександри (Агати) Шевченко.

Тетяна БУРДЕГА,

доцентка кафедри української преси

Фото Ярослава ТАБІНСЬКОГО, Ярини ПРИШЛЯК