Будь вірним собі, вчи мови і — озирнись: навколо диво

29 вересня у рамках курсу теорії та історії літератури для студентів факультету журналістики лекцію провів отець Рафаїл Турконяк. Студенти дізнались про переклад Біблії, давню літературу, навчились шукати першоджерела та, що не менш важливо, поставили безліч особистих питань отцю. Відтак лекція стала не лише інформаційним наповненням, а й відвертим і легким діалогом для юних журналістів.

Рафаїл Турконяк — архімандрит Греко-Католицької церкви, доктор богослов’я, перекладач Біблії та лауреат Шевченківської премії. Втім передовсім отець є людиною, яка на сьомому десятку життя щиро сміється і розповідає про Бога, як про друга. Рафаїл Турконяк присвятив життя Творцю, адже також він є ієромонахом Студитського уставу. Народився священик далеко за межами України — в Англії, проте безпосередньо в українській родині. Отець подорожує все життя і знає безліч мов, зокрема латину, грецьку, єврейську, а також з сучасних — англійська, французька і звісно українська. Сьогодні чоловік ділився своїм науковим та життєвим досвідом.
Ви знаєте, що Біблії — грецьке слово, а Вифлеєм перекладається — «Хата хліба»? Або ж чи чули про те, що в Кумрані (Юдейська пустеля) знайшли близько 11 печер з документами написаних єврейською мовою на папірусі та пергаменті? Виявляється, саме це найстарші тексти Святого Письма, якими сьогодні послуговуються всі перекладачі Біблії. Саме ці знахідки є першоджерелом, тобто тим, що Бог до нас промовляє. Відтак отець Рафаїл кілька разів з усмішкою наголошує:

«Хочете дізнатись, що безпосередньо говорить Господь до Вас? Вчіть єврейську та грецьку і читайте оригінал. Адже справжні тексти Біблії є лише на цих двох мовах»

Близько 30 років свого життя Рафаїл Турконяк віддав перекладу Острозької Біблії сучасною українською мовою. За цю діяльність він став лауреатом Шевченківської премії. Цю подію перекладач коментує скромно: «Я просто дякую Богу, що наділив мене таким даром». Для священика Турконяка все розпочалось із прохання Йосифа Сліпого. Блаженніший запропонував отцю перекласти з грецької мови Святе Письмо.

«Я думав, що зроблю переклад Острозької Біблії за один-два роки. Натомість я віддав цій справі всі 30»

Чоловік розповідає, що сам переклад так і займає: лише декілька років, але суть не в тому. Переклади мають бути звірені з кодексами церкви. До прикладу, для української Греко-католицької церкви законодавством є Кодекс Канонів Східних Церков, який написаний латинською мовою. Згідно цих так званих «правил» і здійснюється переклад Біблії, щоб максимально зберегти сенс кожного слова, яке Бог промовляє до нас через Святе Письмо. Відтак найбільше часу отцю пішло на те, аби не просто перекласти Біблію, а передати сенс оригіналу. Також чоловік розповідає, що він лише перекладає текст, але не вставляє чогось свого. Проте важливо розуміти, що будь-який переклад — частково і є розумінням перекладача, тому отець наголошує на вивченні мов оригіналу.

Позаяк лекція стала діалогом між отцем та студентами, молодь ставила багато запитань. Деякі стосувались атеїзму та науки, яка суперечить вірі. Отець невимушено та легко розповів про свою точку зору. Він каже, що атеїзму як такого не існує, адже кожна людина вірить у якесь начало. Також йшлось про теорію Дарвіна. Священик розповів, що сам Дарвін був чоловіком побожним, зокрема пастором і , можливо, він і близько не закладав того сенсу у теорію, яка дійшла до нас і названа його іменем. В загальному отець чітко розділяє науку та Біблію:

«Святе Письмо це не про науку, якою була земля: плоска чи кругла, це — Книга віри, у якій є безпосереднє спілкування людини з Богом»

З усмішкою отець розповідає, що не раз порівнює Бога з мерседесом. Каже, що коли маємо таку машину, то обов’язково отримуємо до неї інструкцію. Десь і Святе Письмо — певна інструкція, якою Бог до нас говорить. Ми обираємо: слухати її чи ні, але рано або пізно «прийде коза до воза» , і кожен відповість за своє життя. Відтак протягом часу своєї дороги маємо йти до Творця, який каже: «Я тебе створив, відтак знаю, що тобі потрібно і бажаю тобі тільки добра».
В аудиторії звучали питання, які стосувались існування багатьох релігій, відтак студентам було цікаве ставлення до цього самого священика.
«Безперечно, у світі є безліч віровчень, але ви повинні обрати свою. Якщо я християнин, а хтось мусульманин це не означає, що він добрий, а я поганий чи навпаки, просто у кожного своя віра і дорога. В моєму розумінні будь-яка віра добра тоді, коли шанує кожну людину, її свободу та права. Якщо ми з тобою будемо сваритись через віровчення, то хіба цього хоче Бог?»

Також отець ділився своїми думками про священство та чернецтво. Зокрема мова йшла про тонкощі життя посвяченого Богу, ще студентів цікавила думка священика про служителів церкви, які поводились неналежно. Отець розповідає, що священик чи монах, монахиня — це не робота, а покликання, тут все залежить від внутрішньої настанови. Це місія, у якій доведеться не раз стерпіти та багато працювати над собою. Маємо реальність, що у будь-якій сфері є хороші люди та не дуже, тут — так само, це реальність — не всі служать для Бога, але більшість вправно, з усіма терпіння несуть цю нішу. Як розрізнити, чи це людина Божа? Просто: Творець завжди дає, дає, дає, а диявол — бере, бере, бере. По цьому й видно, кому служить людина.

Молоді люди не могли відпустити священика, не дізнавшись його думку про журналістику.

«Сьогодні світ багато говорить про погане, а ось про щось хороше чуємо рідко. Маємо бути об’єктивними: якщо подивитись довкола, то відбувається безліч доброго, про це треба розповідати»

Також на прохання молоді священик дав декілька порад юним журналістам:

«Я проти будь-яких сковувань чи цензури, коли ви пишете, проте пам’ятайте, що кожен з нас колись відповість за кожне слово. Отож якщо ви не готові відповісти за них, то краще не пишіть чи не говоріть цього. Якщо ж у вас нема доказів чи фактів, то також керуйтесь першим правилом. І найважливіше: будьте людьми, будьте собою, майте свою думку і свої погляди. Журналістика це теж служіння, відтак будьте вірні собі!»

Підготувала

Юлія Кизик

Студентка факультету журналістики (жрн-12с)