Державі Русь – 1180 років

У 2018 році давньоукраїнській державі Русь – 1180 років!

     Сучасні політико-ідеологічні процеси, насамперед інформаційна і військова агресія Російської Федерації проти України загострили дискусію про історію формування української державності. Багато істориків колись і тепер посилаються лише на «Повість минулих літ» (Повість временних літ) – перше літописне зведення княжої давньоукраїнської держави Русь, укладене Нестором Літописцем у Києві в ХІ – на початку ХІІ ст. У цьому документі під 852 роком зафіксоване повідомлення: «В літо 6360 (852), індикта 15, коли почав царювати Михайло, почала називатися Руська земля».

Новітні дослідники Львівського національного університету імені Івана Франка, зокрема доктор юридичних наук, професор Ігор Бойко у статті «До питання про заснування Української держави» та кандидат історичних наук, доцент Ольга Щодра у науковій розвідці «Коли і де виникла Русь: проблеми початкового етапу формування Української державности», які опубліковані у Віснику Наукового Товариства імені Шевченка (2017, число 58), залучивши зарубіжні джерела (візантійські, арабські та західноєвропейські), обґрунтували, що Русь (Київська Русь) вже була відома на міжнародній арені у 838 році.

Доцент Ольга Щодра та професор Ігор Бойко привернули увагу до багатьох джерел. Серед них й такі. Арабський автор Ібн Хардадбех у праці «Книга шляхів і країн», написаній не пізніше 840 р., розповідав про участь русів у міжнародній торгівлі. Він, зокрема, зазначав, що руси доставляли хутра у Візантію і платили за це десятину імператорові та в арабські країни через Хазарію, за що сплачували десятину хазарському володарю.

Автор фракської (Бертинської) хроніки єпископ Пруденцій повідомляв, що після відвідин посольством русів Візантії у 838 р., метою якого могло бути укладення з імперією торговельної угоди, наступного, 839, року, руські посли прибули в Інгельгейм до короля франків Людовіка Благочестивого.

«Баварський географ» – західноєвропейське джерело ІХ ст. – свідчить, що руси в середині ІХ ст. господарювали у Центрально-Східній Європі, вони були головним незалежним народом на землях між хазарами й уграми.

Під «Руською землею або «Руссю» (давньоукраїнською державо) розуміли територію Середнього Подніпров’я, визначену містами Київ – Чернігів – Переяслав (землі полян, деревлян, сіверян). «Тільки до цих земель і міст вживали термін «Русь». Ні Новгородська земля, ні Суздальська (як і решта приєднаних до Києва земель), на думку сучасників, Руссю не були», – наголошує Ігор Бойко. У першому Новгородському літописі можна прочитати про поїздки новгородців «у Русь» (тобто в Київ, Чернігів або Переяслав). Так само «в Русь» їздили із Ростова, Суздаля.

Ольга Щодра слушно підкреслює, що «новітні спроби довести північне походження назви «Русь», як і версія початкової північної Руси, з якою вони безпосередньо пов’язані, не мають переконливих аргументів». Отже, на 838 рік уже повноцінно існувала високо розвинута, як для того часу, рання українська держава Русь – Україна. Роси, русини, українці – це історичні етноніми одного народу, мовою якого є українська, яка відома ще з VII ст. Треба знати, що не було однієї давньоруської мови, як це нав’язували і нав’язують маніпулятори загальноросійської єдності. Справжніми спадкоємцями Київської Руси стала Галицько-Волинська Русь, а не протомосковське Владимиро-Суздальське князівство.

Володимир Великий хрестив не моксельців=московитів=росіян, не Росію, бо її  на світі ще не було, а Русь, тобто русичів. У ІХ-ХІІ ст. не існувало російського народу (великоросів). На заліській території (нинішня територія північної Росії) жили угро-фінські племена (мурома, меря, весь, мещера, мокша, жарова та ін.). Їх називали народом моксель, який згодом став основою московитів=великоросів. Із слов’янських племен  (поляни, деревляни, сіверяни, дуліби, тиверці та ін.) в історичному розвитку утворився український народ. Отже, русини=українці та московити=росіяни не одного роду-племені, це – різні етноси, і спадкоємницею Руси (Київської Руси) є Україна, а не Московія=Росія.  Але як сусідам – треба жити у злагоді, порозумінні та мирі. Мир між Україною і Російською Федерацією залежить тільки від росіян та європейської і світової спільноти.

У 2018 р. виповнюється 1180 років давньоукраїнській державі Русь, яка вже на 838 рік була широко відома на міжнародній арені. З-понад 1180-річною історією Українська держава входить до найстаріших держав Європи. Логічно, що цю визначну дату потрібно якнайширше, урочисто відзначати на державному рівні, а для засобів масової інформації – це невичерпне джерело інтелектуально-естетичних, морально-духовних, національно-патріотичних публікацій, телевізійних і радіопередач. Чи усвідомлюють велич 1180-річної історії Руси-України очільники держави, політики, депутати Верховної Ради, інтелектуально-культурні, громадські діячі, журналісти?! Нехай правдива, морально-національна історична пам’ять запанує у душі кожного громадянина України!

Василь Лизанчук

Доктор філологічних наук,

заслужений професор Львівського національного

університету імені Івана Франка