НАУКОВИЙ СЕМІНАР

17.02.2020 | 15:50

«Тематично-змістове наповнення освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії за спеціальністю 061 Журналістика». На таку тему 7 лютого 2020 року відбувся науковий семінар в рамках розширеного засідання кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики. В обговоренні освітніх компонентів освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії в аспірантурі Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю 061 Журналістика взяли участь запрошені:

кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, завідувачка кафедри журналістики факультету суспільних наук Українського Католицького Університету Вікторія Володимирівна Бабенко;

кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики та засобів масової комунікації Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка» Мар’яна Олегівна Кіца;

кандидат наук із соціальних комунікацій, директор інформаційних проектів ПАТ ТРК «ЛЮКС» Парасковія Ярославівна Дворянин та працівники кафедри: професори О. А. Сербенська і В. В. Лизанчук, доцент Н. Є. Михайличенко, асистенти Т. В Подедворний і Я. І. Табінський, аспіранти С. В. Ворончук, Р. Л. Кікерчук і Д. Д. Плахта, інженер І. М. Довгий.

ПРОТОКОЛ № 1

наукового семінару в рамках розширеного засідання кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка від 7 лютого 2020 р.

на тему: «Тематично-змістове наповнення освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії за спеціальністю 061 Журналістика»

Головуючий: Завідувач кафедри, доктор філологічних наук, професор В. В. Лизанчук.

Секретар засідання: кандидат філологічних наук, доцент Н. Є. Михайличенко.

Присутні: проф. Сербенська О. А., проф. Гарда О. П., доц. Білоус О. М., доц. Михайличенко Н. Є., асист. Калинів А. Л., асист. Табінський Я. І., асист. Борис Л. Р., асист. Подедворний Т. В., асист. Павлик М. Т., асп. Плахта Д. Д., асп. Ворончук С. В., асп. Кікерчук Р. Л., асп. Антонов В. Г., Довгий І. М., Гірняк А. С.

Запрошені: кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, завідувач кафедри журналістики факультету суспільних наук Українського Католицького Університету Вікторія Володимирівна Бабенко; кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики та засобів масової комунікації Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка» Мар’яна Олегівна Кіца; кандидат наук із соціальних комунікацій, директор інформаційних проектів ПАТ ТРК «ЛЮКС» Парасковія Ярославівна Дворянин.

Порядок денний

Обговорення освітніх компонентів освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії в аспірантурі Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю 061 Журналістика на третьому рівні вищої освіти.
Тенденції розвитку спеціальності 061 Журналістика. Сучасні глобалізаційні процеси, розгорнута гібридна війна у світі, і зокрема, інформаційно-психологічна війна Російської Федерації проти України, яка переросла у військову агресію, спонукають по-новому аналізувати, осмислювати діяльність засобів масової інформації, готувати високопрофесійні наукові кадри. Академічна підготовка фахівця класифікації доктора філософії за спеціальністю 061 Журналістика на кафедрі радіомовлення і телебачення спрямована на те, щоби аспірант набув компетентності комплексно, продуктивно впливати на проблеми підвищення ефективності функціонування ЗМІ, формування кваліфікованих журналістів. Належні концептуальні і методологічні знання і розуміння у галузі науково-дослідної роботи забезпечать конкретну спроможність на ринку праці доктора філософії, який закінчить аспірантуру на факультеті журналістики у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Опановуючи нормативні дисципліни та дисципліни вільного вибору, які запропонувала кафедра: «Сучасна українська телевізійна і радіопубліцистика», «Інформаційна війна в теле- і радіоефірі», «Лінгвокреативні тенденції в ефірному мовленні», «Розважальна комунікація», а також дисципліни інших кафедр, аспірант навчається застосовувати знання і розуміння під час власних досліджень для розв’язання актуальних наукових, суспільних, методико-педагогічних проблем, які мають безпосередній стосунок до галузі 061 Журналістика.

4.Під час навчання і написання дисертації аспірант поглиблює навики критичного аналізу, оцінки та синтезу складних процесів у журналістиці, які пов’язані з новітніми технологіями розповсюдження і сприймання інформації. Тому зосереджується увага на формах і методах комунікування з громадкістю, науковою спільнотою, щоби досягти ефективних результатів у майбутній науково-педагогічній діяльності.

5.Утвердження у науковій свідомості якостей доброчесності, соціальної і моральної відповідальності за професійне, самостійне здійснення інноваційних науково-дослідних проектів, компетентне ухвалення стратегічних рішень щодо ефективної наукової і педагогічної роботи постійно забезпечується цілеспрямованим саморозвитком і самовдосконаленням на засадах здобутих, прищеплених навичок під час навчання в аспірантурі.

СЛУХАЛИ: Повідомлення завідувача кафедри радіомовлення і телебачення, доктора філологічних наук, професора В. В. Лизанчука «Про освітні компоненти освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії за спеціальністю 061 Журналістика».

ВИСТУПИЛИ: доктор філологічних наук, професор О. А. Сербенська, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент В. В. Бабенко, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент М. О. Кіца, кандидат наук із соціальних комунікацій, директор інформаційних проектів ПАТ ТРК «ЛЮКС» П. Я. Дворянин, кандидат філологічних наук, доцент Н. Є. Михайличенко, асистенти Т. В. Подедворний, Я. І. Табінський, інженер І. М. Довгий, аспірати другого року навчання С. В. Ворончук, Р. Л. Кікерчук, Д. Д. Плахта, аспірант першого року навчання В. Г. Антонов.

Задані запитання:

Яке науково-педагогічне значення кожної теми дослідження?
У чому полягає суть наукової новизни кожної вашої майбутньої дисертації?
Як кожний аспірант оцінює нинішній рівень свої компетентності стосовно досліджуваної теми дисертації?
Чи відповідає освітньо-наукова програма підготовки доктора філософії із журналістики сучасним академічно-педагогічним вимогам?
Якими змістово-тематичними компонентами доцільно доповнити освітньо-наукову програму, щоби аспіранти набули компететностей розв’язувати найскладніші науково-педагогічні та дослідницько-інноваційні проблеми?
Чи створює освітньо-наукова програма передумови, щоби аспірант переосмислив наявний рівень знань та опанував новими цілісними знаннями для компетентного розв’язання наукових, педагогічно-методичних, комунікативних, соціальних, культурних, морально-духовних та інших проблем розбудови Української Держави?
Які ваші пропозиції щодо поглиблення, розширення і поліпшення освітньо-наукової програми, на основі якої здобуватимуть аспіранти компетентні науково-педагогічні знання?

Взяли участь в обговоренні:

Професор О. А. Сербенська: Під моїм науковим керівництвом захистили кандидатські дисертації 8 аспірантів і здобувачів, десятки разів виступала опонентом, написала понад 50 відгуків на автореферати і дисертації. Горджуся тим, що нині серед нас присутня колишня моя аспірантка В. В. Бабенко. Вона авторитетна у науковому світі і бере участь в обговоренні актуальної теми щодо підготовки докторів філософії у нинішніх умовах. Важливо – не відкидати все набуте, а мудро поглиблювати, поліпшувати те, що маємо, із врахуванням новітніх складних вимог. Нинішні аспіранти мають глибоко опановувати методологію дослідження. До цього аспекту підвищення компетентності потрібно привертати серйозну увагу під час навчання в аспірантурі. Аспіранти покликані виробляти у собі креативні якості. На факультеті має систематично працювати науковий семінар, на якому потрібно всебічно обговорювати найновіші аспекти науково-педагогічного розвитку. Прошу вас, шановні аспіранти, плекати українську мову – головний засіб оприлюднення результатів ваших цікавих досліджень.

Аспірант Д. Д. Плахта: Тема мого дослідження «Мас-медійний контекст виборчих політичних технологій: українські реалії і світовий досвід». Думаю, що вона є потрібною, новою і буде цікавою для наукової спільноти, працівників медіа і всього суспільства. Адже у ній також мовиться про те, як не піддаватися маніпулятивним технологіям, набувати медіаграмотності в контексті виборів. Я вже розробив курс медіаграмотності для громадян-виборців, виклав у «Prometheus». Займаюся не тільки продюсуванням контенту, а й результатів наукової роботи. Щодо освітньо-наукової програми, то вона загалом мене влаштовує. Є дисципліни для вибору. Безперечно, тематику потрібно розширювати, оновлювати, що сприятиме поглибленню компетентності. Співпраця з викладачами кафедри, науковим керівником мене влаштовує.

Асистент Я. І. Табінський: Вважаю, що буде добре, коли Ви, Дмитре, прочитаєте курс про медіаграмотність студентам 3 – 4 курсів. Це буде один із аспектів педагогічної практики. До речі, аспіранти частіше мають відвідувати лекції викладачів, брати участь у проведенні семінарських, практичних і лабораторних занять. Адже доктор філософії не лише науковець, а й педагог, майбутній виховник студентів. Тому вже нині треба набувати форм і методів педагогічної роботи.

Аспірантка С. В. Ворончук: На мій погляд, я досліджую досить важливу тему, яка сформульована так: «Образ українця в електронних ЗМІ України, Росії, Польщі та Франції: порівняльний аспект». Я спілкувалася з багатьма французами, викладачами шкіл і вишів. На жаль, вони мало знають про справжню Україну. Дехто задає дуже дивні запитання на кшталт: «Чи є у вас серветки?». Досліджуючи медіа Франції, помітила, що інформація про Україну найчастіше з’являється тоді, коли в Україні трапляється щось надзвичайне, негативне. Ґрунтуючись на тих знаннях, які уже маю і отримую в аспірантурі, прагну працювати у двох напрямах: аналізую контент у медіа Франції про Україну і водночас через публікації, під час виступів на конференціях і зустрічей французькими громадянами розповідаю правду про культурне і духовне багатство, про нинішній героїзм українців, які захищають рідну землю від московських агресорів. Певних компетентностей науково-педагогічної роботи набуваю, навчаючись в аспірантурі, але цього замало. Відчуваю, що треба більше самій працювати над собою, саморозвиватися і самовдосконалюватися з допомогою новітньої літератури та опановуючи досвід авторитетних вчених, педагогів, які також є на нашому факультеті.

Аспірантка Р. Л. Кікерчук: Моя тема «Феномен стрим-трансляції в ефірах новинних телевізійних програм України: концепція, тематика, жанрово-стильові особливості». Займаючись практичною журналістикою, мені спочатку здалося, що стрим-трансляція – це зовсім нове явище. Але чим глибше вивчаю це питання, тим компетентнішим стає моє розуміння. Адже стрім − це варіація класичного журналістського прямого репортажу. Це – синтетичний жанр. Хоч стрим-трансляція створює ефект присутності, але інформація про подію – це не переказ особистої позиції. Опановуючи нормативні дисципліни і дисципліни за вибором, зазначені у освітньо-науковій програмі, бачу, що програму треба удосконалювати, поглиблювати, наповнювати новими, потрібними компонентами, що, безперечно, сприятиме набуттю потрібних компетентностей.

Асистент Т. В. Подедворний: Кожна тема наукового дослідження має бути всебічно обґрунтованою, розкрита історіографія проблем і, що, на мій погляд, дуже важливо – методологічно і методично забезпечена. Мають бути чіткі дефініції, зрозуміла термінологія. Це теж є свідченням компетентності дослідника.

Інженер І. М. Довгий: На Заході, у США застосовується онлайн-освіта. Вважаю, що в освітньо-науковій програмі підготовки доктора філософії в аспірантурі нашого університету має бути відображена онлайн-освіта, дистанційна освіта. Треба опанувати уже набутий досвід, що сприятиме ефективному навчанню і компетентному науковому дослідженню.

Доцент Н. Є. Михайличенко: Я читала статті Софії Ворончук. Вона, як і інші студенти, писала курсову, бакалаврську і магістерську роботи, захищала їх. Серед дисциплін на вибір є «Методологія підготовки наукової публікації», однак, мабуть, цього замало. Системно має працювати науковий семінар, щоби аспіранти фундаментально опанували методологією наукових досліджень, що у перспективі обумовить комплексне формування новизни дослідження, його теоретичне і практичне значення.

Кандидат наук із соціальних комунікацій, директор інформаційних проектів ПАТ ТРК «ЛЮКС» П. Я. Дворянин: Кожний з аспірантів має певний практичний журналістський досвід, писали, як зазначила Наталія Євгенівна, бакалаврські і магістерські роботи, але нині треба дуже добре володіти методикою дослідження. Щодо освітньо-наукової програми, то треба добре розумітися, що діється у соцмережах, знати про різні платформи та як існує, скажімо, нова паралельна реальність. І про це треба говорити, науково осмислювати ці новітні процеси. Мабуть, серед дисциплін на вибір мала би бути дисципліна «Соціальні мережі як інструмент», який маємо досліджувати, самим вчитися, студентів вчити, щоби розуміли, як вони функціонують. Маємо привертати увагу до прогнозування майбутнього мас-медіа, якими будуть комунікації завтра. Треба продумувати нові дисципліни, вчитися аналізувати, осмислювати фейкову інформацію, вчитися протидіяти дезінформації.

Доцент М. О. Кіца: Параска Ярославівна дуже добре наголосила про дезінформацію, про фейки. Нині фейк – це своєрідний феномен, він стає філіграннішим. Звідси випливає довіра або недовіра до медій, питання доброчесності, довіри до державних інституцій. Отже, виникло нове широке поле для досліджень. Важливо під час засилля фейків добиратися до джерел їхнього створення. Ще один важливий аспект, який потрібно надалі передбачати в освітньо-науковій програмі, це – процеси конвергенції у засобах масової інформації. Загалом же освітньо-наукову програму підготовки доктора філософії за спеціальністю 061 Журналістика можна вважати доброю, на основі якої можна набути потрібних компетентностей.

Доцент В. В. Бабенко: Приємно бачити аспірантів, які прагнуть творити нову українську науку. Це, звичайно, для нас велике професійне задоволення. Адже змінюється підхід і розуміння освіти у період глобалізації. Тому потрібно виважено все оцінювати. Ви, нинішні аспіранти, будете першими докторами філософії. Ті, що будуть йти за вами, будуть вчитися у вас. Тому треба закласти добру основу нового наукового ступеня. У нас є добрі традиції – я ж вчилася в аспірантурі нашого Львівського університету, − а тепер додається новаторство. Цей процес послідовний і постійно оновлювальний тому, що змінюється світ і на це нам, науковцям і педагогам вишів, треба відповідно реагувати. Однією з особливостей є те, що процес підготовки кадрів іде від вас, від вашого центризму, ви у центрі уваги. Реалізація ваших науково-педагогічних інтересів ґрунтується на ваших компетентностях – професійних, спеціальних навичках. Це – важлива компонента компетентності. На це треба звертати серйозну увагу.

Зазначаю, що на факультеті журналістики Львівського університету є чималий досвід. Нині маємо критично глянути, чи враховано також досвід інших, як модернізуємо процес підготовки наукових кадрів. І на цій основі витворювати свою систему кваліфікованої підготовки докторів філософії.

Ви говорили, що інформаційне поле досить широке, засмічене, працюють різні платформи – телеграм, інстаграм, фейсбук. Всі несуть інформацію, на жаль, часто-густо дезінформацію, фейки. У цьому векторі маємо зважати на технології і займатися продюсуванням контенту, щоби журналістське, наукове слово було правдивим, доброчинним – компетентним.

Навчання в аспірантурі, підготовка дисертацій має ґрунтуватися на системному аналізі, вивірених методах і формах осмислення. Адже маніпуляції дуже тонкі: не лише біле і чорне, а й сірого багато, у якому досить важко помітити, вловити вороже лукавство. Тому кожне дослідження має бути наснажене доброчинною метою. Львівську школу підготовки наукових кадрів на факультеті журналістики треба підтримувати, розвивати, удосконалювати, розвивати дослідницьку частину. Є різні матриці, треба побачити динаміку дослідження, розкрити корекцію дослідження проблеми. До уже запропонованих тем, напрямів дослідження додаю ще такий напрям, як наукове письмо.

УХВАЛИЛИ:

Тематично-змістовий набір дисциплін освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії за спеціальністю 061 Журналістика відповідає потребам здобути під час навчання в аспірантурі компетентності для написання і захисту дисертації та педагогічної діяльності в освітньому закладі.
Щоби випускник аспірантури був конкурентно спроможним на ринку праці, потрібно створювати на кафедрі та факультеті ефективні передумови для опанування професійними і спеціальними навиками дослідницько-інноваційної роботи, яка має ґрунтуватися на засадах цілеспрямованого саморозвитку і самовдосконалення впродовж всієї життєвої науково-педагогічної діяльності.
У зв’язку з постійними техніко-технологічними змінами створення і розповсюдження інформації системою медіа та умовами академічної підготовки фахівців вищої кваліфікації зростає потреба удосконалення освітньо-наукової програми і доповнення її такими новими дисциплінами для розширення і поглиблення компетентностей випускника аспірантури, як «Наукове письмо», «Соціальні мережі як інструмент».
Доцільно в освітньо-науковій програмі передбачити дистанційну та онлайн-освіту, систематично і ґрунтовно проводити семінари з питань методології і методики дослідження, опановувати особливості функціонування соціальних мереж, конвергенцію у засобах масової інформації, продюсування контенту, привертати науково-педагогічну увагу до наукового письма, прогнозування функціонування медіа у майбутньому.
Створювати всі умови для комплексної системної модернізації процесу підготовки докторів філософії, науково-педагогічна компетентність яких забезпечить розв’язання значущих державотворчих, освітніх, наукових, комунікативних, соціальних, культурних, виховних, морально-духовних проблем.

Головуючий, завідувач кафедри

радіомовлення і телебачення,

доктор філологічних наук, професор В. В. Лизанчук

Секретар семінару,

кандидат філологічних наук, доцент Н. Є. Михайличенко