Журналісти на варті психічного здоров’я
Цими днями студенти першого курсу на запрошення доцента факультету журналістики Ольги Квасниці мали можливість зустрітись з випускницею, кореспондентом інтернет-видання «Барви», магістром програми “Клінічна психологія з основами когнітивно-поведінкової терапії” кафедри “Наук про здоров’я” УКУ Софією Божик. Спікер розповідала про злободенну тему – «Студенти-журналісти на варті психічного здоров’я».
Спершу Софія Божик навела основні міфи про людей з психічними розладами, які ЗМІ активно розповсюджують. Можливо, у це важко повірити, але саме мас-медіа формують громадську думку, зокрема і про хворих людей, стигматизуючи останніх. На противагу цим міфам, ми отримали результати наукових досліджень, що показують справжній стан таких людей у суспільстві. Виявляється, вони можуть нормально співіснувати, а стигми, які накладають на них, не стільки захищають здорових, скільки таврують хворих.
Окрім того, спікер запропонувала формулу психоедукації, коли журналісти можуть допомогти людям із психічними захворюваннями та побороти упереджене ставлення суспільства до них. Йдеться про олюднення проблеми, про надію на лікування, заохочення людей звертатися по допомогу до фахівців, надання точної інформації та обережність із стереотипами – ось основні кроки, які ми як журналісти можемо зробити, аби поліпшити життя психічно хворих людей, а відтак подбати за психічне благополуччя суспільства в цілому.
Не оминули ми увагою й теми тривожності та депресії. Софія Божик розповіла про основні чинники, що впливають на виникнення депресії та про те, як вона проявляється. Під час обговорення виникла палка суперечка, оскільки чимало слухачів заявили про те, що сумніваються у справжності депресії, зважаючи на її постійну романтизацію. Тоді всі дійшли висновку, що подібні «симуляції» потрібно чітко відрізняти від справжньої депресії – тяжкої хвороби, яка може призвести навіть до фатальних наслідків.
На запитання, як виявити депресію у себе та інших, та що з цим робити, Софія Божик зазначила: «Якщо ви помічаєте, що ваш товариш чи товаришка має сумний, пригнічений настрій або стан, який майже не змінюється впродовж тривалого часу, а поведінка, зокрема щодо навчання, відрізняється від звичної (наприклад, людина не цікавиться тим, що їй приносило раніше радість, втрачає інтерес до будь-якої діяльності, виглядає втомленою, їй стає важче вчитися, вона стає більш пасивною), то, звісно, важливо підтримати цю людину: поговорити, вислухати, не осуджувати, дати їй зрозуміти, що вона не самотня, що ви є поруч і вам не байдуже. Добра і щира зацікавленість про життя та переживання іншої людини – є важливими у цей момент. Потрібно розуміти, що депресія не є вибриком, примхою, ознакою ліні чи слабкості. Як і інші недуги, вона лікується, тому скерувати до фахівця, тобто психотерапевта, буде також дуже доречним і корисним. Якщо ви шукаєте більше інформації, то її, зокрема, можна знайти на сайті Міністерства охорони здоров’я України», – додала пані Софія.
Надзвичайно приємно, що із студентами факультету журналістики проводять роботу, спрямовану на розуміння психології людини, адже пізнавши і зрозумівши себе, зможемо зрозуміти іншого.
Ярослав Іваніщев,
студент першого курсу