«ЗМОВА МОВЧАННЯ» ЯК ПРИВІД ГОВОРИТИ ПРО ГОЛОДОМОР
«ЗМОВА МОВЧАННЯ» ЯК ПРИВІД ГОВОРИТИ ПРО ГОЛОДОМОР
11 грудня 2018 року на факультеті журналістики відбулася зустріч з істориком, автором монографії «Змова мовчання: Реакція Заходу на Голодомор в Україні 1932-33 років» Ярославом ПАПУГОЮ, який для студентів другого курсу прочитав лекцію про дослідження Голодомору у західноєвропейській пресі. Дослідник історії зауважував про необхідність подальшого вивчення масштабної трагедії українського народу, про упереджене висвітлення цієї проблеми західною пресою та про політичну доцільність визнання Голодомору геноцидом й перспективи вивчення цієї теми у майбутньому.
Першими, за словами історика, хто порушив тему голоду в Україні, були британські журналісти – Малкольм Маґґерідж та Гарет Джонс і
у 1933 році зафіксовано найбільшу кількість публікацій у західній пресі на цю тему.
Особливу увагу Я. Папуга звернув зокрема на пресу Польщі та періодичність появи у ній теми Голодомору. У польських виданнях 30-х років про голод взагалі практично не йшлося. Було таке, що упродовж місяця в «Газеті польській», коли в Україні лютував голод, подавалася лише одна-дві публікації, тому у потоці інших новин ці повідомлення губилися і залишалися поза увагою польського суспільства.
«У 1933 році стосунки між Польщею та Радянським Союзом були найкращими за міжвоєнне двадцятиріччя, тому порушувати дипломатичні відносини поляки не хотіли. Якщо ж говорити про загальну позицію західної преси – то вона була обмежена», – зауважив Я. Папуга. Також він зазначив, що таку політику збереження добрих стосунків із Радянським Союзом підтримував і французький політик та державний службовець Едуар Ерріо, який після відвідин у серпні 1933 року України заявляв про те, що тема голоду перебільшена.
На запитання, «Чи є для історика преса достовірним джерелом інформації про Голодомор?», Ярослав Папуга відповів, що більш точна інформація є у звітах і документах дипломатів. Адже вони були дуже добре поінформовані про те, що відбувалося у Радянському Союзі, оскільки преса здебільшого керувалася політичною доцільністю, аніж дотриманням журналістських стандартів.
Тетяна СЛОТЮК,
доцент кафедри української преси
