«Апостоли правди»: як працюють журналісти, які виїхали з-під окупації
16 вересня у Львівській обласній організації національної спілки журналістів студенти факультету журналістки Львівського національного університету ім. Івана Франка відвідали захід «Журналістика після 24 лютого: реалії війни».
Зустріч почалась хвилиною мовчання для вшанування пам’яті усіх загиблих українських журналістів, що припадає на 16 вересня. Символічно заступниця головного редактора херсонського видання «Новий день» Оксана Павленко запалила свічку, яку журналісти вивезли з тимчасово окупованої території.
Голова Львівської обласної журналістської організації НСЖУ Климович Ярослав Іванович загадав українського журналіста, засновника «Української правди» Георгія Гонгадзе, якого рівно 22 роки тому викрали та вбили. Крім цього, нагадав, що досі непокараними та неназваними залишаються замовники вбивства Гонгадзе.
У кімнаті розвішано 39 чорно-білих портретів з іменами та прізвищами. Це журналісти, які загинули під час повномасштабного вторгнення росії в Україну, як виконуючи свої професійні обов’язки, так і на військовій службі. Зокрема, львівський телеоператор і фотограф, працівник 24 каналу і сайту ZAXID.NET Юрій Олійник, який загинув у боях поблизу Попасної Луганської області.
Серед присутніх також були доцент кафедри теорії і практики журналістики та член НСЖУ Дмитровський Зенон Євгенович, викладачка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка, засновниця ГО “Ти – медіа” і членкиня НСЖУ Войтович Наталія Олегівна та викладач факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка та журналіст 24 каналу Сиваківський Ярослав Петрович.
Студенти мали нагоду поспілкуватися з редактором херсонського видання «Новий день» Жупиною Анатолієм Володимировичем. Він пригадав день перед повномасштабним вторгненням, коли тільки вийшов новий випуск газети. Саме цей випуск, у березні допоміг працівникам «Укрпошти» розвести пенсії херсонцям.
Пан Анатолій зазначав, що у старий випуск газети клали кошти, щоб росіяни не змогли забрати та перешкодити цьому процесу.
«Окупанти дивувалися, чого працівники пошти роздають у березні газету за 23 лютого, але їх запевнили, що це така робота у працівників «Укрпошти». І ті, звісно, не здогадались про цікаву схему», – додав редактор видання.
За його словами, для мешканців Херсонщини це був своєрідний знак з минулого мирного життя та навіть символ віри у перемогу та Україну.
Редактор Жупина сказала, що після 24 вони намагалися працювати, але це було нереально та страшно. Він, порадившись із керівництвом НСЖУ, 21 березня вирішив, що колективу слід виїхати. Дорога була важкою: вони минули 7 блокпостів.
Як розповів Анатолій, увесь журналістський колектив виїхав з тимчасово окупованої території та почав працювати у різних містах України. Однак, деякі технічні працівники залишилися, але редакція тримає зв’язок з ними та допомагає фінансово.
Заступниця редактора Оксана зазначила, що вперше в житті вона кудись їхала, залишивши все що могло б видати її професію.
«Задля власної безпеки не брали нічого, що говорило б про те, що ми журналісти. Ми залишили свою професію там (на Херсонщині – ред.). Херсонщину вивезли всередині себе», – ділилась почуттями жінка.
Вона також зазначила, що сайт їхнього херсонського видання довелось закрити, але, приїхавши до Львова, почали творити знову. Спочатку просто фейсбук-сторінка «NewDay ua», потім телеграм-канал, а тепер і запуск нового сайту. За словами Оксани, видання змінило свою риторику: «Ми не можемо тепер писати м’яко та рівно».
Редактора розповіла, що вони зосереджуються на тому, щоб «побудувати місток між тими, хто тут (на підконтрольній Україні території – ред.), і в тимчасовій окупації».
Вона вважає своїм покликом донести людям, які залишились на Херсонщині, що про них пам’ятають.
Сніжана Добромильська, ЖРН-32С