Рідна мова — життя духовного основа

На факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся тематичний вечір, присвячений Дню української писемності та мови.

Студенти ІІ курсу факультету журналістики групи жрн-27с. разом зі своїми викладачами доц. Рудик М.С., доц. Скленаром І.М., доц. Конюховою Л.І. провели на спільному занятті імпровізований тематичний вечір, приурочений Дню української писемності та мови. Захід розпочався з прочитання молитви Катерини Мотрич про мову, яку прочитала Любов Іванівна. Далі ведучі творчого вечора Андрій Шишко та Мар’яна Яблонська висловили думки про мову відомих письменників

Згодом студенти і викладачі провели інтерактивну вправу «комплімент», де через мовлене слово висловили свої враження про колег, наголошуючи на одній найкращій рисі один одного. Це у свій спосіб духовно об’єднало групу.

Наступним творчим елементом заняття було те, що студенти прочитали афоризми факультетської мовознавиці Ольги Федик, які вражають своєю глибиною, актуальністю, образним мисленням.

Далі студентка Аліна Штемпель зачитала доповідь «Мова має значення», яка була дуже емоційною, фактологічною і відлунювала у серцях присутніх. Студенти активно долучились до дискусії, відповідали на усні та письмові запитання, пов’язані зі знанням мови. Присутні розмислювали над актуальністю досліджувати та вивчати рідне слово сьогодні, в умовах непростих випробувань, що випали на долю українців.

Завершальним етапом виступу був віночок поезії про мову, де лунали важливі слова про любов і боротьбу, Шевченків заповіт і мовну ідентичність.

До присутніх звернувся доц. Скленар Ігор Михайлович. Він привітав усіх присутніх із Днем української мови та писемності й побажав учасникам творчих звершень та цікавих думок. А доц. Конюхова Любов Іванівна наголосила на тому, що жодні перешкоди ніколи не зламають український дух. Водночас, доц. Рудик Мирослава Степанівна зауважила, що мова є життєдайною криницею на неосяжнiй дорозi людської долi. Саме тому молоде покоління має її плекати та розвивати, зберегти для наступних поколінь.

Свято вдалося на славу. Студенти й викладачі об’єдналися в одну родину, а вишиванка, як код нації у всіх розмаїттях кольорів гармонійно доповнила наш патріотичний дух.

Максим Шаран, студент 2 курсу факультету журналістики