Студії культури слова і красномовства

23.11.2021. Студенти-магістри факультету журналістики виступили в ролі ораторів на тему «Мистецтво красномовства». Михайло Тимчишин: «З давніх часів люди поважали силу. Коли ж за силою стояла перевага у вмінні, то до сили ставились із пересторогою. До сили ж, за якою стоїть зброя, – зі страхом. Однак подекуди зустрічався й інший тип сили – мистецтво слова, здатність вирішити конфлікт беззбройно, без кровопролиття. Це й називали красномовством. Це поняття дало свої плоди: дипломатію, писемницьку творчість, ораторство, навіть політику…». Софія Витівська: «… за кожним успішним виступом стоїть ретельна підготовка. Якщо ми добре попрацюємо над текстом і сумлінно виконаємо п’ять етапів – вибір теми, добір інформації, побудова плану, написання і редагування тексту, – то наша промова матиме великий шанс на успіх». Анжеліка Вінніченко: «Сократ вчив пізнавати людину через її мову. Чому? Бо по тому, як людина говорить, як мислить, можна зрозуміти, наскільки вона інтелектуально розвинена та який її внутрішній світ. Звідси його афоризм: “Заговори, щоб я тебе побачив”». Наталія Бельзецька: «Б. Паскаль сказав, що красномовство – це мистецтво говорити так, щоб ті, до кого ми звертаємося, слухали не лише без труднощів, але й із задоволенням. У давнину майстерним оратором вважали людину, яка має гарну дикцію, чітко та голосно вимовляє слова, вміє вправно користуватися художніми засобами і найголовніше – вміє переконувати. Красномовство можна поділити на: політичне красномовство: політична промова, доповідь, виступ, огляд, бесіда; академічне красномовство: наукова доповідь, наукове повідомлення, наукова лекція, реферат, виступ на семінарському занятті, бесіда; судове красномовство; церковне красномовство;  суспільно-побутове красномовство…». Христина Мураль: «Звук голосу, очі  і весь вигляд промовця містять не менше красномовності, аніж його слова (Франсуа де Ларошфуко)».

Викладач-модератор: проф. Марія Яцимірська