Відлуння вступу, або спогади першокурсниці
ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ…
Вчора я приїхала до Львова. Сумно, щемно, тужливо… Ніколи не думала, що так складно буде розлучатися з рідним, близьким, дорогим: сім’єю, школою, вчителями, друзями. І подумалось мені, що не на випускному ми прощаємось зі школою, бо попереду ще цілісіньке літо і поруч стоять батьки, вчителі і друзі; не тоді ми вилітаємо з рідного гнізда, а ось зараз, коли розквітають мамині улюблені айстри, а мої молодші сестри йдуть на репетицію Першого дзвоника. Ще зовсім недавно я раділа, що стала студенткою...