Кафедра зарубiжної преси та iнформацiї

  • Про кафедру
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Методичні матеріали
  • Дослідження

Кафедра зарубіжної преси та інформації заснована у 1993 році. 1995 року відбувся перший випуск спеціалізації «Міжнародна журналістика». Відтоді сформовано школу світоглядної публіцистики, яка продовжує традиції Миколи Шлемкевича (1894–1966) – українського філософа і публіциста, видатного громадсько-політичного діяча.

З понад 350 випускників спеціалізації «Міжнародна журналістика» 37 працює викладачами факультетів і відділень журналістики у Львові, Ужгороді, Черкасах, Тернополі та Рівному, а також на інших кафедрах ВНЗ України; 16 – на загальноукраїнських каналах телебачення та радіо в Києві, 12 – в українських виданнях за кордоном, 4 випускники кафедри є кореспондентами «Радіо Свобода», «Німецька Хвиля», «Бі-Бі-Сі». Випускниця і колишня викладачка кафедри Ганна Гопко нині очолює Комітет Верховної Ради України у закордонних справах.

У своїй роботі колектив кафедри керується кількома засадничими принципами:

1. Світом рухають ідеї, а не інтереси. Маємо повернутися до визначального орієнтиру: історія є місцем дозрівання правди; усі зусилля та шляхетні наміри людини зосібна, спільнот в цілості реалізуються лише тоді, коли вони відповідають божественному планові історичного процесу;

2. У найпродуктивнішому, найперспективнішому вимірі досвід світової журналістики визначає засада місійності «влади правди», а не лише відображальності, пріоритет макротексту, що прояснює і пояснює явища, події, не зупиняється на матеріалізмі фактів. До слова, термін «четверта влада» є звичайною метафорою, оскільки ще понад двісті років тому фундатор консерватизму Едмунд Берк визначив роль преси як «четвертого стану» (the fourth estate), а це цілком інший сенс. До того ж, концепція «інформація – товар» є куцою, в кінцевому підсумку згубною. Адже вона розчленовує особистість, соціальні, національні структури, планетарну співдружність;

3. Порозумінню між людьми й народами, підвищенню моральних та інтелектуальних стандартів особистості, націй, вибудовуванню вищих сенсів буття може сприяти насамперед така журналістика, яка орієнтується на плідну спадщину ВСІХ народів, моральний тип мислення (людина людині – брат), а не лише сповідує раціональний підхід (успіх і ефективність);

4. Діапазон свободи (саме так!) як істини, виелімінування комерціалізації та монополізації, несумісних сутнісно з духовною сферою, якою повинна бути справдешня журналістика (зразків такої журналістики чимало в кожній країні), неодмінно допоможуть зберегти високі пласти інтелектуальної оснащеності, моральної відповідальності за слово, яке має визволяти, а не поневолювати, допомагати вибудовувати кращий світ – духовності, автентичної культури народів, вартісного солідаризму, відповідальності за довкілля й за гармонійне співжиття майбутніх поколінь;

5. Підготовка журналістів у вищій школі має спиратися на фундаментальні засади. Ми поділяємо ту думку, що журналіст (англійський термін – journalist) – людина місії, апостол істини, речник правди-справедливості, а не звичайний реєстратор фактів, подій, явищ, що властиве медіа-працівникам (media-worker). Суто інформаційна журналістика посутньо не є творчістю, радше своєрідним «плагіатом», оскільки копіює факти, вже «випродукувані» іншими, не кажучи вже про приховану рекламу. Василь Барка слушно зауважив, що освіченість полягає не в університетському дипломі, а в УМІННІ БАЧИТИ ВЕЛИКІ ІСТИНИ;

6. Українська журналістика (стисло – публіцистика) завжди діяла на найвищих орбітах світової культури, політичної філософії держави, громадянського суспільства. Україна в контексті Європи була одним із зачинателів світоглядної публіцистики, починаючи від Мономахового «не лютувати словом» до Шевченкової та Франкової «святої правди» й аж до «маєстату слова» Євгена Сверстюка. Отже, глибоко засвоюючи досвід класичної європейської та світової журналістики в цілості, кафедра намагається «віднайти майбутнє» нашого фаху, який під сучасну пору мультимедійності втрачає своє соціальне призначення, шляхетне покликання та ефективність у сенсі удосконалення людини як Боготвірного феномену.

Освіта завжди передбачає необхідність передавання від старшого покоління молодшому структурно організованої відповідальної картини суспільно-історичного (цивілізаційного) і культурного розвитку. Прагнемо синтезувати найкращі взірці специфічних програм навчання, які впродовж останніх ста років домінували в колі європейської культури: літературний, політичний, суспільний, соціологічний, комерційний, психологічний. Оскільки вища школа є кузнею світоглядних думок, пропонуємо таку схему фундаментальних курсів, щоб розвивати класичні європейські моделі університетів не за схемою кон’юнктурного осмислення історичних подій, а утвердження і правди історичної (істини фактів), і правди моральної (істини принципів). Орієнтуємося на розширення кордонів знання й розуміння, сполучення навчання з дослідженнями.

Курси

Кафедра зарубіжної преси та інформації веде такі фундаментальні курси:

«Зарубіжна преса: історія, теорія функціонування, сучасна практика»;
«Історія зарубіжної журналістики»;
«Міжнародна журналістика»;
«Сучасна закордонна публіцистика і тенденції розвитку світу»;
«Слов’янський світ: література і публіцистика»;
«Теорії і моделі масової інформації»;
«Націологія та інформація»;
«Деонтологія журналістики»;
«Теорія масової комунікації»;
«Історія світової та української культури»;
«Історія світової літератури і публіцистики (Середньовіччя – поч. ХІХ ст.)»;
«Історія світової літератури і публіцистики XIX–XX ст.»;
«Медіаекономіка зарубіжних країн»;
«Міжнародна безпека»;
«Основи європеїстики»;
«Медійний дискурс культури»
Аналогів деяких курсів («Націологія та інформація») немає в Європі, а таких, як «Слов’янський світ: література і публіцистика», «Деонтологія журналістики» — в Україні. Такий вибір виявився на часі. Комунікативно-аксіологічний аспект становить основу проблематики зазначених курсів, оскільки найголовніше призначення журналіста — служити правді й справедливості. Саме високе почуття обов’язку речників багатьох народів у сфері творчості, формування ціннісних ідеологем суспільства донині є орієнтиром для збалансування основних сфер людської життєдіяльності — духовно-світоглядної, соціально-організаційної та технологічної.

Усі студенти-міжнародники опановують такі спецкурси:

«Видатні постаті мас-медіа світу»;
«Тенденції розвитку світу в сучасній публіцистиці»;
«Міжнародне право і журналістика»;
«Радіомовлення і телебачення за кордоном»;
«Ідеологеми сучасної пропаганди»;
«Робота відділу міжнародної інформації»;
«Радіо «Свобода»;
«Розслідувальна журналістика за кордоном»;
«Українці у світовій культурі»;
«Паблік рілейшнз за кордоном»;
«Гарячі точки» планети у ЗМІ»;
«Олімпізм і ЗМК»;
«Сучасні французькі ЗМІ»;
«ЗМІ Польщі»;
«Преса США»;
«ЗМІ Великобританії»;
«ЗМІ Італії» (робоча програма);
«ЗМІ Японії» (робоча програма);
«Журнал «Культура» (Париж) як тип видання»;
«Журнал «Економіст» (Велика Британія) як тип видання»;
«Екуменічна публіцистика»;
«Діаспорна публіцистика»;
«Християнська етика і журналістська творчість»;
«Діалогіка і мас-медіа»;
«Релігійна публіцистика за кордоном».

Співробітники

завідувач, професор (сумісник)ЛОСЬ Йосип Дмитровичзавідувач, професор (сумісник)
професорЖИТАРЮК Мар'ян Георгійовичпрофесор
доцентКВАСНИЦЯ Ольга Юріївнадоцент
доцентЛИЛЬО Тарас Ярославовичдоцент
доцентМЕЛЬНИК Юрій Ігоровичдоцент
доцентХОМЕНКО Тетяна Миколаївндоцент
доцентШКРАБ’ЮК Петро Васильовичдоцент
асистентБАЛДА Тарас Романовичасистент
асистентДАВИДЧАК Христина Миронівнаасистент
асистентМЕЛЬНИК Андрій Петровичасистент
асистентПОЛЯНСЬКИЙ Ігор Степановичасистент
асистентРАШКЕВИЧ Микола Миколайовичасистент
старший лаборантФІАЛКОВИЧ Ярослава Пилипівнастарший лаборант

1 курс

3 курс

4 курс

5 курс

Викладацький розклад



Методичні матеріали

Навчально-методична робота

 

Кафедра зарубіжної преси та інформації веде такі фундаментальні курси:

Аналогів деяких курсів («Націологія та інформація») немає в Європі, а таких, як «Слов’янський світ: література і публіцистика», «Деонтологія журналістики» — в Україні. Такий вибір виявився на часі. Комунікативно-аксіологічний аспект становить основу проблематики зазначених курсів, оскільки найголовніше призначення журналіста — служити правді й справедливості. Саме високе почуття обов’язку речників багатьох народів у сфері творчості, формування ціннісних ідеологем суспільства донині є орієнтиром для збалансування основних сфер людської життєдіяльності — духовно-світоглядної, соціально-організаційної та технологічної.

Усі студенти-міжнародники опановують такі спецкурси:

Інші спецкурси пропонуємо на вибір. Це докладне знайомство з мас-медіа Росії, Польщі, США, Німеччини, Великої Британії, Франції, Японії, Італії, в перспективі — арабського світу, Китаю, Індії та інших регіонів.  За бажанням студенти можуть опановувати такі спецкурси:

  • «Культурологічний аналіз»;
  • «Гарячі точки» планети у ЗМІ»;
  • «Олімпізм і ЗМК»;
  • «Сучасні французькі друковані ЗМІ»;
  • «ЗМІ Польщі»;
  • «Преса США»;
  • «ЗМІ Великобританії»;
  • «ЗМІ Італії» (робоча програма);
  • «ЗМІ Японії» (робоча програма);
  • «Робота відділу міжнародної інформації у газетах»;
  • «Журнал «Культура» (Париж) як тип видання»;
  • «Поетичний дискурс в публіцистиці»;
  • «Політологічний аналіз»;
  • «Журнал «Економіст» (Велика Британія) як тип видання»;
  • «Екуменічна публіцистика»;
  • «Діаспорна публіцистика» (робоча програма);
  • «Християнська етика і журналістська творчість» (робоча програма);
  • «Діалогіка і мас-медіа» (робоча програма);
  • «Українці у світовій культурі»;
  • «Релігійна публіцистика за кордоном» (робоча програма).

Дослідження

Видавнича і журналістська діяльність

 

Кафедра зарубіжної преси та інформації веде такі фундаментальні курси:

  • «Зарубіжна преса: історія, теорія функціонування, сучасна практика»;
  • «Сучасна закордонна публіцистика і тенденції розвитку світу»;
  • «Слов’янський світ: література і публіцистика»;
  • «Зарубіжні теорії і моделі масової інформації»;
  • «Націологія та інформація»;
  • «Деонтологія журналістики»;
  • «Теорія культури і масової комунікації»;
  • «Історія світової та української культури»;
  • «Історія світової літератури»;
  • «Медіаекономіка зарубіжних країн»;
  • «Міжнародна безпека»;
  • «Основи європеїстики»;
  • «Міжнародна комунікація як світова медіа-система».

Аналогів деяких курсів («Націологія та інформація») немає в Європі, а таких, як «Слов’янський світ: література і публіцистика», «Деонтологія журналістики» — в Україні. Такий вибір виявився на часі. Комунікативно-аксіологічний аспект становить основу проблематики зазначених курсів, оскільки найголовніше призначення журналіста — служити правді й справедливості. Саме високе почуття обов’язку речників багатьох народів у сфері творчості, формування ціннісних ідеологем суспільства донині є орієнтиром для збалансування основних сфер людської життєдіяльності — духовно-світоглядної, соціально-організаційної та технологічної.

Усі студенти-міжнародники опановують такі спецкурси:

  • «Міжнародне право і журналістика»;
  • «Радіо і телебачення за кордоном»;
  • «Світоглядна публіцистика»;
  • «Ідеологеми сучасних ЗМІ»;
  • «Менеджмент ЗМІ за кордоном»;
  • «Радіо «Свобода»;
  • «Національна еліта й інформаційний простір України»;
  • «Розслідувальна журналістика за кордоном»;
  • «Людинотвірні моделі у публіцистиці»;
  • «Паблік рілейшнз за кордоном».

Інші спецкурси пропонуємо на вибір. Це докладне знайомство з мас-медіа Росії, Польщі, США, Німеччини, Великої Британії, Франції, Японії, Італії, в перспективі — арабського світу, Китаю, Індії та інших регіонів.  За бажанням студенти можуть опановувати такі спецкурси:

  • «Культурологічний аналіз»;
  • «Гарячі точки» планети у ЗМІ»;
  • «Олімпізм і ЗМК»;
  • «Сучасні французькі друковані ЗМІ»;
  • «ЗМІ Польщі»;
  • «Преса США»;
  • «ЗМІ Великобританії»;
  • «ЗМІ Італії»;
  • «ЗМІ Японії»;
  • «Робота відділу міжнародної інформації у газетах»;
  • «Журнал «Культура» (Париж) як тип видання»;
  • «Поетичний дискурс в публіцистиці»;
  • «Політологічний аналіз»;
  • «Журнал «Економіст» (Велика Британія) як тип видання»;
  • «Есеїстика С. Аверинцева»;
  • «Екуменічна публіцистика»;
  • «Діаспорна публіцистика»;
  • «Християнська етика і творчість»;
  • «Діалогіка і мас-медіа»;
  • «Українці у світовій культурі»;
  • «Сучасна релігійна преса».