Кафедра української преси

  • Про кафедру
  • Історія кафедри
  • Стратегія
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Методичні матеріали
  • Дослідження
  • Новини

Методична робота 2020-2021

Методичні семінари 2020-2021

Наукова робота 2020-2021

Наукові семінари 2020-2021

Організаційна робота 2020-2021

План роботи кафедри 2020-2021

 

Кафедру було створено 1971 року на факультеті журналістики Львівського університету. У 1971–1991 рр. мала назву кафедра теорії і практики радянської преси, у 1991–1993 рр. – кафедра теорії і практики преси, з 1993 – кафедра української преси. Її очолювали: В. Здоровега (1971–1996), М. Присяжний (1997–2003), С. Кость (з 2003).

Кафедра готує фахівців (бакалаврів, спеціалістів і магістрів) за спеціальністю «Журналіст» на денній та заочній формі навчання. При кафедрі є аспірантура за спеціальністю «Теорія та історія журналістики».

У різні роки на кафедрі працювали доценти Д. Григораш, З. Дмитровський, П. Малий, І. Курганський, І. Лубкович, Б. Машталярчук, М. Пашко, а також О. Кузнєцова, І. Крупський, В. Лизанчук, Б. Потятиник, Ю. Шаповал (згодом професори). Після реорганізації і перейменування (1993) на кафедрі працювали проф. М. Нечиталюк (помер 2010), доценти М.Осадчий (помер 1994), Ф. Дисак (помер 2017), Ю. Залізняк, М. Максимович (в.о. доцента), І. Моторнюк, І. Сало.

Сьогодні на кафедрі працюють:

Професори:

Кость Степан Андрійович (завідувач кафедри);

Павлюк Ігор Зиновійович (сумісник).

 

Доценти:

Трофимук Мирослав Степанович,

Зоряна Андріївна Величко,

Онуфрів Соломія Тарасівна,

Паславський Ігор Іванович,

Романчук Олег Костянтинович,

Слотюк Тетяна Василівна,

Тихолоз Наталя Богданівна,

Яценко Галина Володимирівна

 

Асистенти:

Присяжна-Гапченко Юлія Михайлівна.

 

Викладачі кафедри забезпечують читання курсів та спецкурсів:

«Вступ до журналістики»,

«Історія української журналістики»,

«Історія української літератури»,

«Основи наукових досліджень»,

«Голодомор 1932–1933 років в Україні»,

«Теорія і методика журналістської творчості»,

«Воєнний дискурс у сучасних ЗМІ»,

«Методологія дослідження соціальних комунікацій»,

«Методологія та історіографія соціальних комунікацій»,

«Психологія конфлікту»,

«Соціальна психологія масової комунікації»,

«Політичний медіадискурс»,

«Інформаційна політика воєнного часу»,

«Управління персоналом»,

«Медіакультура»,

«Медіа і культура»,

«Інформаційні війни»,

«Професійні стандарти діяльності журналіста у зоні бойових дій»,

«Реклама і зв’язки з громадськістю»,

«Системний аналіз в журналістиці»,

«Соціальна інформатика»,

«Стратегічні комунікації в умовах інформаційно-психологічної війни»,

«Українська військово-політична думка».

Навчальна література викладачів:

«Теорія і практика радянської журналістики» за ред. В. Здоровеги (Львів, 1989), «Основи масової комунікації» (О. Кузнецова, Львів, 1996), «Аналітичні методи в журналістиці) (О.Кузнецова, Львів, 2002), «Професійна етика журналіста» (О. Кузнецова, Львів, 2007), «Українська преса: Хрестоматія» (упоряд. М. Нечиталюк, т. 1 – Львів, 1998; т. 2 – Львів, 2002; т.3 – Львів, 2008), «Історія української журналістики (західноукраїнська преса першої половини ХХ ст.: ідейно-концептуальні засади, періодизація)»: Навч. посібн. (С.Кость, Львів, 2008) , «Історія української журналістики (західноукраїнська преса першої половини ХХ ст.: структура, проблематика. Книга перша)»: Навч. посібн. (С.Кость, Львів, 2008); «Системний аналіз в журналістиці» (О.Романчук, Львів. 2008), «Голодомор 1932-1933 років в Україні» за ред. С.Костя (Львів, 2010), «Журналістика і війна» (С. Кость, 2016), «Історія української військової преси» (С. Кость, 2018), «Західноукраїнська преса першої половини ХХ століття: люди боротьби й ідеї (біобібліографічний довідник)» (С. Кость, 2019).

Кафедра видає збірник праць «Пресознавчі студії: історія, теорія, методологія» (з 1995), провела кілька всеукраїнських науково-практичних конференцій (1999, 2004, 2007, 2008) і одну Міжнародну науково-практичну конференцію («Сучасна українська журналістика і виклики ХХІ ст.», Львів, 2010).

Кафедра української преси підтримує наукові зв’язки з кафедрами факультетів журналістики вищих навчальних закладів України (Запоріжжя, Київ, Луцьк, Ужгород, Харків, Суми, Тернопіль), а також з країнами зарубіжжя, зокрема Польщі (Варшава, Жешів, Краків).

Викладачі кафедри проходили стажування в університетах Польщі (Варшава, Краків), брали участь у програмах «Конфліктно-чутлива журналістика» та «Подолання минулого та конфлікти пам’яті», оганізованих Moldova Instytut Leipzig (Німеччина).

Викладачі кафедри постійно активно долучаються до різних освітніх та наукових проектів. Серед останніх – Міжнародний проект «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність» за підтримки Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), посольств США та Британії в Україні, а також Міністерства освіти і науки України, Академії української преси.

Дослідження, які проводиться на кафедрі, орієнтовані на вивчення історії західноукраїнської журналістики, військової журналістики, особливостей функціонування українських медій, соціально-психологічних засад впливу ЗМІ. Серед останніх досліджень з історії української журналістики, які лягли в основу монографії є праця Т. Слотюк «Антиукраїнська суть москвофільської преси в Східній Галичині (1900–1939)» (2019).

Історія кафедри української преси

 

Кафедра української преси бере свій початок у далекому 1971 році, коли на базі єдиної на факультеті кафедри журналістики було створено дві кафедри – історії журналістики і теорії і практики радянської журналістики. Упродовж 1971-1991 рр. кафедра мала назву теорії і практики радянської преси, у 1991-1993 рр. – кафедра теорії і практики преси, з 1993 р. – кафедра української преси.  За цей час кафедру очолювали:  професор Володимир Здоровега (1971-1996), доцент Михайло Присяжний (1997-2003). З 2003 року кафедру очолює професор Степан Кость.

Майже 40 років на кафедрі української преси працював один з найвідоміших істориків преси в Україні, франкознавець, доктор філологічних наук, професор Михайло Нечиталюк. Його перше монографічне дослідження публіцистичної спадщини Івана Франка на початку 1980-х років стало справжньою подією у літературознавстві та франкознавстві.

На початку 1990-х рр. багаторічний політв’язень, відомий письменник і публіцист, твори якого перекладали багатьма мовами світу, доцент кафедри Михайло Осадчий першим розробив курс історії української преси ХХ ст.

Авторитетом у студентському середовищі та наукових колах завжди користувалися доценти кафедри: Дем’ян Григораш (автор відомого видання «Журналістика у термінах і виразах»), Петро Малий, Іван Курганський, Борис Машталярчук, Микола Пашко, Володимир Гой, Юрій Шаповал, Леонід Сотник, Ігор Моторнюк, Федір Дисак, заслужений журналіст України Іван Сало,  заслужений працівник культури України Мирослав Максимович.

 

Серед наукових здобутків кафедри української преси:

 

  1. «Українська преса: Хрестоматія» (упоряд. М. Нечиталюк, т. 1 – Львів, 1998; т. 2 – Львів, 2002; т.3 – Львів, 2008).
  2. «Історія української журналістики (західноукраїнська преса першої половини ХХ ст.: ідейно-концептуальні засади, періодизація): Навч. посібн. (С. Кость, Львів, 2008).
  3. «Історія української журналістики (західноукраїнська преса першої половини ХХ ст.: структура, проблематика. Книга перша)»: навч. посібн. (С. Кость, Львів, 2008).
  4. Західноукраїнська преса першої половини ХХ ст. у всеукраїнському контексті (Структура, періодизація, особливості функціонування) (С. Кость, Львів, 2006).
  5. «Гра не без правил» і «правила гри» (І. Моторнюк, Львів, 2004).
  6. «Системний аналіз в журналістиці»: навч. посібн. (О. Романчук, Львів, 2008)
  7. «У пошуках універсаму»: монографія (О. Романчук, Львів, 2011).
  8. «Голодомор 1932-1933 років в Україні»: навч. посібн. за ред. С. Костя (Львів, 2012).
  9. Пилип Орлик. Літературна спадщина: Конституція, поеми, діарій (М. Трофимук, Київ, 2006).
  10. «Антична література»: навч. посібн. (М. Трофимук, Львів, 2008).
  11. Латинсько-український словник (М. Трофимук, Львів, 2012).
  12. «Політичний медіадискурс»: навч. посібн (С.Онуфрів, Львів, 2012).
  13. «І стали нам ті наші гори твердинею у лютий час… Спогади друкарки Головного осередку пропаганди ОУН і УПА Дарії Малярчин-Шпиталь», ред.- упор. С. Онуфрів (Львів, 2012).
  14. «Твори». – Т.5, Т.6 : Публіцистика (І. Сало, Львів, 2012); Зернини пам’яті : збірник матеріалів студентів факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, присвячений 85-й річниці Голодомору в Україні / За ред. Галини Яценко, Андрія Яценка. – Львів : Простір-М, 2018. – 132 с.
  15. Кость С А. Люди боротьби й ідеї: західноукраїнська преса першої половини ХХ ст. (біобібліографічний покажчик). – Львів, 2016. – 540 с.;
  16. Кость С. А. (у співавторстві). Періодика Західної України 20-30-х рр. XX ст.: Матеріали до бібліографії /За ред. М.Романюка. – Львів, 1998. -Т.1.-319с.;
  17. Голодомор 1932-1933 років в Україні: навч. посібник / За ред. С. А. Костя. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2012. – 494 с.
  18. Кость С. А. Західноукраїнська преса першої половини XX ст. у всеукраїнському контексті; Монографія. – Львів, 2006. – 513 с.
  19. Кость С. А. Історія української журналістики (західноукраїнська преса першої половини ХХ ст.: ідейно-концептуальні засади, періодизація: Навч. посібн. – Львів, 2008. – 301 с.
  20. Кость С. А. Історія української журналістики (західноукраїнська преса першої. – 304 с.
  21. Кость С. А. Огляд // Теорія і практика радянської журналістики половини ХХ ст.: структура, проблематика. Книга перша: Навч. посібн. – Львів, 2008: основи майстерності. Проблема жанрів / За ред. В. Здоровеги. – Львів, 1989. – С.233-243.
  22. Лубкович І., Паславський І., Присяжний М. Львівська школа журналістики: постаті. – Л.: ПАІС, 2014. – 108 с.
  23. Мистецтво збагнути день. Спогади про Володимира Здоровегу / упоряд. О.І.Наливайко; за ред. І.І.Паславського. – К.: ВПК «Експрес-Поліграф», 2013. – 320 с.
  24. Романчук О. К. Перезаснування України: зб. наук. публіцистики / О. К. Романчук. – Львів: Універсум, 2013. – 584 с.
  25. Сало І. Війна і футбол об’єднали Україну. – Львів: Каменяр, 2014. – 670 с.
  26. Сало І.А. Твори. – Львів: Вид-во «Камула», 2012. – 480 с.
  27. Трофимук М. С. Латиномовна література України (XV–XIX ст.): жанри, мотиви, ідеї: монографія / М.  Трофимук.  – Львів, 2014.  – 380 с.
  28. Кость С. А. Наукові праці, публіцистика і художні твори викладачів факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. 1954–2014 (Бібліографічний покажчик) / Степан Кость, Тетяна Слотюк. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – 378 с.
  29. Кость С. А. Західноукраїнська преса першої половини ХХ століття: Люди боротьби й ідеї (Біобібліографічний довідник). Навчальний посібник / С. Кость. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка,  – 496 с.
  30. Романчук Олег К. Соціальна інформатика: Навчальний посібник. – Львів: Універсум, 2016. – 224 с.; Яценко А. М., Яценко Г. В. Публіцистика Івана Франка : Навчальний посібник / Андрій Яценко, Галина Яценко. − Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. – 248 с.
  31. Сибірський семестр: пригоди, спогади, роздуми студзагонівців / за ред. І. Паславського. Львів: ПАІС, 2018. – 288 с.
  32. Слотюк Т. Антиукраїнська суть москвофільської преси в Східній Галичині: ідейно-концептуальні засади, структура, еволюція (1900–1939) : монографія / Тетяна Слотюк. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2019. – 248 с + 4 кол. с.;

 

На кафедрі працює науково-теоретичний семінар “Методологія і методика історико-пресознавчих досліджень”, яким керує проф. Кость С. А. Викладачі досліджують історичні та методологічні проблеми історії української періодики ХІХ-ХХ ст., аналізують традиції української преси у формуванні національного інформаційного простору, творчість відомих українських публіцистів.

Кафедра видає збірник праць «Пресознавчі студії: історія, теорія, методологія» (з 1995), провела кілька всеукраїнських науково-практичних конференцій (1999, 2004, 2007, 2008) і одну Міжнародну науково-практичну конференція («Сучасна українська журналістика і виклики ХХІ ст.», Львів, 2010).

Кафедра підтримує наукові зв’язки з кафедрами факультетів журналістики вищих навчальних закладів України (Запоріжжя, Київ, Луцьк, Ужгород, Харків), а також Польщі та Росії.

В організації та наукової на навчальної роботи кафедра керується такими важливими пріоритетами як: вірність українській ідеї та служіння українській спільноті, а не партії чи кланові, інтелектуальна свобода вчених,  гармонійне поєднання інтересів кафедри та особистих інтересів кожного викладача, партнерські стосунки зі студентами, коли важливо навчити студента думати, навчити його вчитися, прагнути до знань, і найважливіше – демократичний дух, який завжди панує на кафедрі.

СТРАТЕГІЯ

РОЗВИТКУ КАФЕДРИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ

НА 2020 − 2025 РОКИ

 

Питання стратегії і перспектив  розвитку завжди було одним із важливих в науково-педагогічній діяльності кафедри. Напередодні 60-річчя факультету (2004 р.) на засіданні кафедри було обговорено і схвалено до друку в журналі «Пам’ять століть» статтю завідувача «Кафедра української преси: спогад про майбутнє». Вона завершувалася такими словами: «Це період (йшлося про осінь 2004 року до Помаранчевої революції залишалося зовсім небагато часу – С. К.), коли треба мати характер, щоб взагалі йти в журналістику, і мати громадянську відвагу, щоб бути українським журналістом. Але справжня журналістика неможлива без українських історичних вартостей, без світоглядної позиції, традиційних моральних засад, загальновизнаних засад професійної діяльності.  Саме тому в організації наукової і навчальної роботи кафедра керується кількома важливими принципами. Це ідея служіння українській спільноті, а не партії чи кланові; це інтелектуальна свобода; це пріоритет інтересів кафедри і навчального процесу, а не  особистих інтересів; це особистий приклад у навчанні студентів  абетки журналістської майстерності та етики, а звідси – участь  у тій чи іншій формі в журналістському процесі; це «вчити і вчитися самому»; це не лише навчити студентів думати, писати, але  й навчити вчитися; це ставлення до студентів як до рівних собі; це усвідомлення постійного вдосконалення методик навчання і використання досвіду сучасної вищої школи.  А відтак зрозуміло, якого випускника, якого журналіста ми прагнемо виховати і підготувати. Можливо, не все ще вдається, можливо, дещо – поза межами можливого, у майбутньому, але і воно – у нашому сьогоденні. Ми віримо, що наші вихованці завжди будуть у потрібному місці і в потрібний час: ось чому ця розповідь – також і спогад про наше журналістське майбутнє.

Тут загалом висловлено кілька важливих засад діяльності кафедри. Невдовзі кафедра змінила мало зрозумілу для студентів спеціалізацію «Літературна робота у пресі та інформагентствах» на «Аналітичну журналістику». Це було вчасне і слушне рішення, бо відображало один із головних трендів сучасної журналістики, але половинчасте – воно не відображало повною мірою ті принципові зміни в журналістиці і медійній сфері, які спричинила остання промислова революція і цифрові технології, поява соціальних мереж. На початку 2000-х років відомі українські видання вже мали інтернетверсії, вже відчувалася різниця між журналістикою аналогової доби і журналістикою цифрової доби. Особливістю наукової й навчальної роботи кафедри є те, що вона поєднує читання курсів з історії журналістики та літератури з курсами, що мають професійне спрямування: «Вступ до журналістики», «Теорія та методика журналістської творчості», «Соціальна психологія та журналістика». Таке поєднання, з одного боку,  ускладнює роботу, але, з іншого, сприяє різноманітності форм читання лекцій та проведення  практичних занять. Незважаючи на те, що упродовж останніх кількох років у навчальних планах відбулися зміни, в результаті яких для вивчення історії української журналістики та літератури відведено невиправдано мало годин, саме ці дисципліни виявилися найбільш пов’язаними  з журналістською практикою (щорічні студентські публікації про Голодомор у журналі «Універсум», публікації магістрів (слухачів спеціалізації «Воєнна журналістика») у журналі «Офіцер України», в книзі «Вічна пам’ять полеглим. Слава живим», поява друком збірок студентських есеїв за редакції викладачів кафедри. Проте не кількість студентських публікацій є критерієм ефективності навчального процесу і відповіді на виклики, що їх поставили доба цифрових технологій, новий медіапростір і медіаринок праці. Ми повинні зважати на те, що в результаті розвитку цифрових технологій і соціальних мереж  появилися не лише нові засоби комунікації, але й сформувалася дуже небезпечна тенденція – зменшення впливу традиційної журналістики, навіть її зникнення, хоча, на нашу думку, ні громадська журналістика, ні блогосфера і авторська журналістика, ні соціальні мережі не зможуть замінити журналістики як відповідального соціального інституту, члени якого керуються державницькими міркуваннями, чіткими професійними стандартами і професійною етикою.

Таким чином, обдумуючи стратегію розвитку кафедри на найближчу перспективу (5-10 років), ми повинні передбачити такі моменти:

І. Планування наукової роботи:

– організувати системне дослідження української журналістики у  синхронному та діахронному вимірах та зв’язках  з історією української літератури, політології, філософії, релігії та культури, у зв’язку із сучасною журналістською практикою;

– дослідження історії української журналістики й літератури повинні відзначатися актуальністю і бути професійно зорієнтованими;

– викладачі (незалежно від змісту дисципліни, які вони читають і незалежно від наукового ступеня чи звання) повинні займатися не лише науковою, але й публіцистичною діяльністю;

– домагатися того, щоб студенти зрозуміли не лише фундаментальне значення історії журналістики й літератури та інших гуманітарних дисциплін, але й їхнє прикладне значення для професійного становлення;

  • зробити дослідження сучасного медіапростору одним із пріоритетних напрямів наукової роботи кафедри;
  • налагодити зв’язки із суміжними кафедрами в Україні та зарубіжжі;
  • готувати наукові доповіді для виступів на міжнародних науково-теоретичних конференціях;
  • готувати наукові публікації для фахових видань в Україні та зарубіжжі;
  • зосередити увагу на вивченні електронних версій друкованих видань;
  • крім цього, є потреба відновити видання збірника праць кафедри української преси і Центру дослідження історії західноукраїнської преси «Пресознавчі студії: історія, теорія, методологія», в якому мали можливість друкуватися і студенти, і викладачі;
  • залучити студентів (завдяки науковому гуртку) до науково-дослідницької роботи.

 

ІІ. Навчально-методична робота

  1. Оскільки передумовою ефективного навчального процесу є наявність підручників і посібників з усіх дисциплін, що читають викладачі, то кафедра бачить потребу в написанні й виданні таких посібників:
    • Теорія і методика журналістської творчості (2020)
    • Теорія і методика журналістської творчості (тематика ЗМІ) (2020)
    • Українська військово-політична думка: хрестоматія (2020)
    • Історія української преси (2021-2022)
    • Основи наукових досліджень (2021)
    • Методологія дослідження соціальних комунікацій (2022)
    • Вступ до журналістики (2023)
    • Журналістика і соціальна психологія: практикум (2021)
    • Аналітична журналістика: практикум (2024)
    • Історія української літератури: практикум (2025)
    • Управління персоналом: навчальний посібник (2026);
  • постійно оновлювати методичні рекомендації щодо вивчення дисциплін, які читають викладачі кафедри;
  • підготовка посібників із дисциплін вільного вибору;
  • розроблення нових загальноуніверситетських курсів;
  • упродовж навчання викладачі кафедри повинні розвивати у студентів навики не лише самостійного опрацювання певних тем і самостійної роботи, але й навчати навчатися, спонукати до постійної самоосвіти;
  • читання лекцій і проведення практичних занять поєднувати із виконанням спільних проєктів, що реально свідчило б про паритетне партнерство і реалізацію вимоги двосуб’єктності навчального процесу (викладач + студент);
  • і надалі використовувати у вивченні історії журналістики та літератури проєктний метод, а також готувати студентські публікації для періодичних видань та сценарії для телепередач;
  • розробити методичні рекомендації щодо використання мультимедійних технологій у читанні лекцій і проведенні практичних занять з усіх дисциплін.
  1. Зважаючи на те, що сучасний медіапростір і ринок праці потребують нових професій, потрібно впроваджувати нові курси й спеціалізації; універсально підготовлений і зорієнтований на самоосвіту студент, готовий до аналітичної діяльності в журналістиці – це головне завдання факультету журналістики, але цим не вичерпується розвиток можливих професійних напрямів; згідно з «Атласом нових професій» у  недалекому майбутньому будуть такі професії, як архітектор віртуальної реальності, дизайнер емоцій, продюсер смислового поля, інфостиліст, розробник медіа програм, редактор агрегатів контенту, редакційний експерт з технологій, менеджер з пошукової оптимізації, спеціаліст з мобільних платформ, журналіст даних:
  • доцільно дати для студентів першоосновні навики програмування
  • оскільки багато студентів навчаються за індивідуальним графіком і працюють за фахом, розробити умови для дистанційного навчання через систему «Мoodle», яка може бути повноцінною платформою для отримання лекційного матеріалу і самостійної роботи студентів
  • у читанні лекцій і проведенні занять застосовувати інноваційні методи навчання (інтерактивні, проектні, кросдисциплінарні тощо) та сучасні засоби (зокрема мультимедійні), спрямовані на продуктивну інтеграцію теоретичних знань та практичних умінь і навичок майбутніх журналістів.

Ш. Співпраця із засобами масової інформації і соціальних комунікацій

  • розширити зв’язки з традиційними базами кафедри (журнали «Універсум» і «Офіцер України», газета «Ратуша»);
  • висвітлення діяльності музею Івана Франка (на підставі угоди між ЛНУ імені Івана Франка і Львівським національним літературно-меморіальним музеєм Івана Франка)
  • опрацювання концепцій і бізнес-планів періодичних видань;
  • співпраця з редакціями періодичних видань у контексті журналістської освіти: тренінги, майстер-класи, школа журналістської майстерності для студентів інших спеціальностей, школярів, для всіх, хто прагне підвищити медіаграмотність;
  • підтримувати постійний діалог і зв’язок на всіх етапах навчального процесу (від формування навчальних програм та інших нормативних документів до організації практик студентів і працевлаштування випускників) з потенційними роботодавцями, топ-менеджерами медіа-ринку і передусім засобами масової інформації (зокрема редакціями провідних друкованих видань та інтернет-видань).
  1. IV. Підвищення кваліфікації та самоосвіта викладачів

Ринок праці (у т.ч. і журналістської, і масмедійної) у найближчому майбутньому зміниться докорінно. Це вимагає від викладачів факультету журналістики постійно працювати «над собою» і підвищувати свій професійний рівень і  спонукати до цього студентів. Самоосвіта – це виклик часу і одна із вимог сучасного навчального процесу, це ключ до успішного майбутнього. У зв’язку з цим кафедра вважає, що

  • т.зв. стажування без відриву від навчального процесу давно вже перестало бути ефективним і виправдане лише в окремих випадках;
  • викладачі кафедри української преси повинні щороку брати участь у різноманітних курсах і тренінгах, які організовують Академія української преси, Інститут масової інформації, Інститут розвитку регіональної преси, Центр демократії та верховенства права, Український інститут медіа та комунікації тощо);
  • доцільним є стажування викладачів (особливо тих, хто веде практичні заняття з теорії та методики журналістської творчості і не має журналістського досвіду) в редакціях періодичних видань, на радіо і телебаченні.

 

  1. V. Виховна робота

Зважаючи на те, що національно-патріотичне виховання є складником цілісного навчально-виховного та наукового процесу (згідно з Планом роботи ЛНУ імені Івана Франка, концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (Наказ МОН України №641 від 16.06.2015 року), кафедра передбачає такі заходи:

  • викладачі кафедри повинні підготувати упродовж навчального року не менше двох публікацій до пам’ятних і знаменних дат;
  • актуалізувати зміст лекцій з усіх курсів і тематику практичних занять;
  • продовжувати щорічну публікацію студентських матеріалів про Голодомор 1932-1933 років в Україні у журналі «Універсум»;
  • продовжувати публікацію студентських матеріалів про героїв АТО у журналі «Офіцер України» і на сторінках інших періодичних видань;
  • організувати регулярні зустрічі («круглі столи», дискусії) з учасниками бойових дій, політичними діячами, відомими воєнними кореспондентами.

 

  1. VI. Синхронність розвитку кафедри і факультету

Розвиток і перспективи кожної кафедри залежать від змін у стратегії розвитку факультету, а тому кафедра вважає, що потрібно звернути увагу на такі моменти:

  • розглянути і уточнити призначення і оптимальний склад кожної з кафедр; можливо, є потреба створення кафедри, пов’язаної з технологічним аспектом журналістики, комунікаційних технологій;
  • потрібно створити потужну і належно оснащену лабораторію (кабінет) сучасних мультимедійних технологій;
  • звернути увагу на кадрове питання, оскільки відсоток викладачів, які не мають журналістського досвіду, постійно збільшується;
  • переглянути набір дисциплін, що їх читають на факультеті, щоб визначити оптимальну кількість годин, призначених для їх читання і усунути дублювання змісту;
  • розробити нові курси і спецкурси, адекватні сучасним журналістським, соціально-комунікаційним і технологічним процесам;
  • працювати над розширенням спеціальностей, спеціальності «журналіст» уже не досить.

 

Співробітники

завідувачКОСТЬ Степан Андрійовичзавідувач
професорПАВЛЮК Ігор Зиновійовичпрофесор
доцентВЕЛИЧКО Зоряна Андріївнадоцент
доцентОНУФРІВ Соломія Тарасівнадоцент
доцентПАСЛАВСЬКИЙ Ігор Івановичдоцент
доцентРОМАНЧУК Олег Костянтиновичдоцент
доцентСЛОТЮК Тетяна Василівнадоцент
доцентТИХОЛОЗ Наталія Богданівнадоцент
доцентТРОФИМУК Мирослав Степановичдоцент
доцентЯЦЕНКО Галина Володимирівнадоцент
асистентПРИСЯЖНА-ГАПЧЕНКО Юлія Михайлівнаасистент
старший лаборантПАЦЮРКО Оксана Миколаївнастарший лаборант

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Викладацький розклад



Методичні матеріали

Електронна бібліотека кафедри:

Журналістика і війна 2015

Історія української журналістики книга1

Історія української журналістики книга2

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ПРЕСИ

ЖУРНАЛІСТИКА І ВІЙНА

Люди боротьби й ідеї

Нариси з історії західноукраїнської преси першої половини XX століття

Нариси з історії західноукраїнської преси першої половини ХХ століття ч.2

Публіцистика Івана Франка-1

Зернини пам’яті

 

 

 

Програма курсу_Теорія і методика журналістської творчості_2015

Силабуси:

Силабус курсу «Концепція сучасного періодичного видання»_2021-Паславський

Силабус курсу ТМЖТ_2021 – Паславський

Силабус_Вступ до журналістики-Слотюк

Силабус_Медіакультура (Медіа і культура)-Слотюк

Силабус_Основи наукових досліджень-Слотюк

Силабус_Інформаційні війни-Романчук

Силабус_Історія української журналістики 2курс-Яценко

Силабус_Історія української журналістики 3 курс-Яценко

Силабус_Методологія дослідження соціальних комунікацій-Кость

Силабус_Українська військово-політична думка-Кость

Силабус_Воєнний дискурс у сучасних ЗМІ-Кость

Силабус_Системний аналіз у журналістиці-Романчук

Силабус_Соціальна інформатика-Романчук

Силабус_Сучасна українська публіцистика-Романчук

Силабус_Теорія і методика журналістcької творчості-Романук

Силабус_Теорія та історія української літератури_Тихолоз

 

Дослідження

Видавнича діяльність

Вісник Львівського університету.  Серія Журналістика: Вип. 40.  – Львів, 2015.  – 382 с.

Зернини пам’яті : збірник матеріалів студентів факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, присвячений 85-й річниці Голодомору в Україні / За ред. Галини Яценко, Андрія Яценка. – Львів : Простір-М, 2018. – 132 с.

Кость С А. Люди боротьби й ідеї: західноукраїнська преса першої половини ХХ ст. (біобібліографічний покажчик). – Львів, 2016. – 540 с.

Кость С. А. (у співавторстві). Періодика Західної України 20-30-х рр. XX ст.: Матеріали до бібліографії /За ред. М.Романюка. – Львів, 1998. -Т.1.-319с.

Голодомор 1932-1933 років в Україні: навч. посібник / За ред. С. А. Костя. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2012. – 494 с.

Кость С. А. Західноукраїнська преса першої половини XX ст. у всеукраїнському контексті; Монографія. – Львів, 2006. – 513 с.

Кость С. А. Західноукраїнська преса першої половини ХХ століття: Люди боротьби й ідеї (Біобібліографічний довідник). Навчальний посібник / С. Кость. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка,  2016. – 496 с.

Кость С. А. Історія української журналістики (західноукраїнська преса першої половини ХХ ст.: ідейно-концептуальні засади, періодизація: Навч. посібн. – Львів, 2008. – 301 с.

Кость С. А. Історія української журналістики (західноукраїнська преса першої половини ХХ ст.: структура, проблематика. Книга перша: Навч. посібн. – Львів, 2008. – 304 с.

Кость С. А. Наукові праці, публіцистика і художні твори викладачів факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. 1954–2014 (Бібліографічний покажчик) / Степан Кость, Тетяна Слотюк. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – 378

Кость С. А. Огляд // Теорія і практика радянської журналістики: основи майстерності. Проблема жанрів / За ред. В. Здоровеги. – Львів, 1989. -С.233-243.

Лубкович І., Паславський І., Присяжний М. Львівська школа журналістики: постаті. – Л.: ПАІС, 2014. – 108 с.

Мистецтво збагнути день. Спогади про Володимира Здоровегу / упоряд. О.І.Наливайко; за ред. І.І.Паславського. – К.: ВПК «Експрес-Поліграф», 2013. – 320 с.

Романчук О. К. Перезаснування України: зб. наук. публіцистики / О. К. Романчук. – Львів: Універсум, 2013. – 584 с.

Романчук Олег К. Соціальна інформатика: Навчальний посібник. – Львів: Універсум, 2016. – 224 с.

Сало І. Війна і футбол об’єднали Україну. – Львів: Каменяр, 2014. – 670 с.

Сало І.А. Твори. – Львів: Вид-во «Камула», 2012. – 480 с.

Сибірський семестр: пригоди, спогади, роздуми студзагонівців / за ред. І. Паславського. Львів: ПАІС, 2018. – 288 с.

Слотюк Т. Антиукраїнська суть москвофільської преси в Східній Галичині: ідейно-концептуальні засади, структура, еволюція (1900–1939) : монографія / Тетяна Слотюк. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2019. – 248 с + 4 кол. с.

Трофимук М. С.  Латиномовна література України (XV–XIX ст.): жанри, мотиви, ідеї: монографія / М.  Трофимук.  – Львів, 2014.  – 380 с.

Яценко А. М., Яценко Г. В. Публіцистика Івана Франка : Навчальний посібник / Андрій Яценко, Галина Яценко. − Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. – 248 с.

Письменниця зі Львова стала переможницею міжнародного поетичного конкурсу

25.03.2021 | 16:50

Вітаємо доцентку кафедри української преси Галину Яценко з черговою творчою перемогою
 
 
Поезія Галини Яценко увійде до збірки “Антракт: Дзен поезії – 2021”.
Про це повідомляють на сайті конкурсу “Антракт”, передає “Еспресо.Захід“.
Доцентка факультету журналістики Франкового університету та письменниця Галина Яценко стала однією з переможців поетичного конкурсу “Ан-Т-Р-Акт”.
Галина Яценко для “Еспресо.Захід” розповідає, що це щорічний міжнародний поетичний конкурс у рамках поетичного фестивалю “Ан-Т-Р-Акт” у Херсоні. Цьогорічний конкурс проходить під назвою “Дзен поезії”.
“Ці поетичні фестивалі, які мають на меті розвиток нестандартності, образності, професіоналізму в поетичній творчості, пошук...

Читати »

Засідання підсекції кафедри української преси

06.02.2021 | 12:34

5 лютого 2021 року у режимі онлайн відбулося засідання підсекції української преси звітної наукової конференції Університету за 2020 рік.
Керівник підсекції – професор Степан Кость звернувся з вітальним словом до колег і виступив із доповіддю «Українська преса ХХ ст.: військово-політичний контент», секретар підсекції – доцент Зоряна Величко презентувала результати дослідження теми «Історія як політичний аргумент: особливості висвітлення теми Голодомору в сучасних ЗМІ». Доцент Олег Романчук виступив з темою «Публіцистика воєнного часу: письменники та журналісти про війну і мир». Доцент Галина Яценко...

Читати »

Інтелект проти гібридної війни

09.11.2020 | 14:06

Рецензія на книжку Олега К. Романчука «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи»
http://universum.lviv.ua/news/our-news/09.11.2020/int-hibr-vij.html
ІНТЕЛЕКТ ПРОТИ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ: РЕЦЕНЗІЯ НА КНИЖКУ ОЛЕГА К. РОМАНЧУКА «НЕ БІЙСЬ. НЕ ЗРАДЖУЙ. НЕ МОВЧИ»
https://www.umoloda.kiev.ua/number/3659/164/151733/

Читати »

ОБГОВОРЕННЯ МОНОГРАФІЇ НАТАЛІ ТИХОЛОЗ

01.11.2020 | 11:11

29 жовтня відбулося обговорення монографії доцентки кафедри української преси Наталії Тихолоз “Петро Франко. Формула долі”.
Наукові рецензенти та всі, хто мав можливість прочитати рукопис, взяли участь у засіданні, що відбулося у Львівському національному літературно-меморіальному музеї Івана Франка 29 жовтня у двох форматах: очно та онлайн. В обговоренні взяли участь завідувач кафедри української преси ЛНУ імені Івана Франка, професор Степан Кость; професори філологічного факультету Лариса Бондар, Михайло Гнатюк, Валерій Корнійчук; професорка Українського католицького університету Ярослава Мельник, д. гуманітарних н., наукова співробітниця Центру...

Читати »

Вийшов черговий номер журналу “Універсум” (№9-10, 2020)

10.10.2020 | 14:04

У ньому, зокрема, вміщено дві рецензії працівників кафедри:
Ігор Паславський Не бійтесь захищати правду
http://universum.lviv.ua/data/magarticles/files/2824.pdf
Зоряна Величко За пів кроку до перемоги
http://universum.lviv.ua/data/magarticles/files/2825.pdf

Читати »