Кафедра радіомовлення і телебачення Львівського національного університету імені Івана Франка функціонує як самостійна структурна одиниця з 1 вересня 1993 р., відповідно до наказу ректора  Львівського державного (нині національного) університету імені Івана Франка №847 від 14.07.1993 р. «Про внесення змін у структуру факультету журналістики» на підставі ухвали Вченої ради університету від 30 червня 1993 р. (протокол №11/6). До того часу студенти факультету журналістики опановували фах телевізійного і радіожурналіста на небагатьох спецкурсах.

Спочатку на кафедрі було шість осіб: доктор фiлологiчних наук, професор, завідувач кафедри В. В. Лизанчук, докор історичних наук, професор І. В. Крупський, кандидат фiлологiчних наук, доцент В. М. Гой, кандидат фiлологiчних наук, доцент З. Є. Дмитровський, асистент О. К. Гулик, старший лаборант С. Д. Романюк. На кафедрі кілька років працювали доктор фiлологiчних наук, професор С. І. Горевалов, доктор фiлологiчних наук, професор Б. В. Потятиник, доктор фiлологiчних наук, професор Ю. Г. Шаповал, кандидат наук із соціальних комунікацій В. В. Бабенко, кандидат фiлологiчних наук Н. Д. Темех, кандидат наук із соціальних комунікацій І. О. Балинський, кандидат політичних наук, доцент А. В. Юраш, асистенти І. Я. Венгер (Луцюк), О. Г. Штурнак, голова обласної організації Національної спілки журналістів України Я. І. Климович,  заслужений журналіст України В. В. Глинчак, заслужений журналіст України М. Т. Лубкович, тележурналіст А. П. Очколас, радіожурналіст С. І. Чудик, старший лаборант М. В. Струк, інженерами і технікам навчальної телерадіостудії (функціонує при кафедрі з 1 вересня 1996 р.) Ю. В. Мельник, Г. М. Сафроньєва, О. Ю. Чупрей.

Сьогодні навчально-методичний і виховний процес на кафедрі забезпечують доктор філологічних наук, заслужений професор університету, академік Академії наук вищої освіти України, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, заслужений журналіст України В. В. Лизанчук (завідувач кафедри), доктор філологічних наук, заслужений професор університету, академік АН ВО України, дійсний член НТШ О. А. Сербенська, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент О. М. Білоус, кандидат філологічних наук, доцент Н. Є. Михайличенко, асистенти Л. Р. Борис, О. П. Гарда, Т. В. Подедворний, А. Л. Калинів, Я. І. Табінський, старший лаборант М. М. Васьків. Навчальною телерадіостудією завідує М. Т. Павлик, інженерами першої категорії працюють І. М. Довгий, М. В. Шумковська. До навчального процесу залучені журналісти-практики кандидат наук із соціальних комунікацій П. Я. Дворянин, Т. О. Кузьмінчук.

Науково-педагогічну і суспільно-політичну діяльність професорів В. В. Лизанчука, О. А. Сербенської високо оцінено десятками відзнак (подяками, почесними грамотами, почесними дипломами, медалями, орденами). О. А. Сербенська нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, В. В. Лизанчук – орденами «За заслуги» ІІІ і ІІ ступеня.

Здобуваючи фах «Журналістська робота на телебаченні» і «Журналістська робота на радіо», студенти опановують курси та спецкурси «Телекомунікація: теорія і новітні практики», «Радіокомунікація: теорія і новітні практики», «Основи культури усного публічного мовлення», «Основи дикторської майстерності», «Історія радіомовлення і телебачення», «Реклама електронних ЗМІ», «Основи телевізійної документалістики», «Основи радіодокументалістики», «Українське радіомовлення: виклики часу», «Українське телебачення: виклики часу», «Сучасне телебачення і радіомовлення в контексті інформаційної безпеки України», «Ефірне мовлення в контексті засад риторики», «Усне мовлення в системі гуманістичних цінностей», «Телебачення і радіомовлення в контексті мовної політики», «Телебачення і радіомовлення в контексті формування українськоцентричної політики», «Методика створення радіо- і телепередач», «Інтелектуально-психологічні засади функціонування ЗМК», «Міжкультурна комунікація»,  «Українська мова і політика», «Креативні тенденції в мовленні публічної особи», «Фотожурналістика  в системі ЗМК», «Основи зображальної журналістики», «Медіаарт: історико-культурологічний аспект».

З 2012 р. при кафедрі функціонує студентське телебачення «Franko-TV». Студенти під методичним керівництвом викладачів і за технічною допомогою працівників телерадіостудії готують передачі про багатогранне науково-навчальне життя Університету, важливі суспільно-політичні, культурно-мистецькі події у Львові. На цей час видано в ефір понад 150 годин   різножанрових матеріалів. Ютуб-канал «Franko-TV» переглянуло 3,5 млн. глядачів.

Виробничу практику студенти проходять у телерадіоорганізаціях Києва, Львова, Вінниці, Івано-Франківська, Луцька, Рівного, Одеси, Тернополя, Чернівців та інших телерадіокомпаній. За умовами укладених угод  між кафедрою радіомовлення і телебачення і львівськими телерадіоорганізаціями про спільну навчально-практичну діяльність щодо підготовки телевізійних і радіожурналістів студенти готують теле- і радіопередачі, які транслюють ці телерадіокомпанії.

Випускники, які спеціалізувалися в галузі теле- і радіожурналістики, успішно працюють на центральних телерадіоканалах, майже в усіх обласних філіях Суспільного телебачення і радіомовлення, а також за кордоном. Популярність, якою користуються фахівці Львівської школи телерадіожурналістики, свідчить про те, що здобуті на кафедрі теоретичні знання й практичні навички вони успішно втілюють у своїй повсякденній телерадіожурналістській творчості. Саме в цьому й полягає головна мета, яку перед собою ставлять працівники кафедри радіомовлення і телебачення. На це спрямована науково-педагогічна і методична діяльність колективу.

Упродовж існування кафедри її працівники підготували і видали понад 60 підручників, навчальних посібників, монографій, словників, брошур, десятки методичних рекомендацій з курсів теле- і радіожурналістики, які опановують студенти. Визнання науково-педагогічної громадськості здобули підручники і навчальні посібники «Радіожурналістика: засади функціонування» (2000), «Основи радіожурналістики» (2006), «Геноцид, етноцид, лінгвоцид української нації: хроніка» (2008), «Журналістська майстерність» (20011), «Психологія мас-медіа» (2015), «Інформаційна безпека України: теорія і практика» (2017), монографії «Навічно кайдани кували: факти, документи, коментарі про русифікацію в Україні» (1995), «Завжди пам’ятай: Ти – Українець!» (два видання – 1996, 2001), «Не лукавити словом» (2003), «Кайдани ще кують» (2004), «Творімо разом Україну!» (2009), «Історія російщення українців» (співавтор М. Є. Рожик, 2011), «Шевченкове Слово» (2014) професора В. В. Лизанчука; «Українська мова. Практикум» (1983, 1990), «Словник труднощів української мови» (у співавторстві, 1989), «Украинский язык для начинающих» (у співавторстві, 1992, 2000), «Основи мовотворчості журналіста в інтерпретації Івана Франка» (1993), «Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити» (за заг. ред. О. А. Сербенської, 1994, 2011, 2017), «Словник-довідник з культури української мови» (у співавторстві, 1996), «Актуальне інтерв’ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей» (у співавторстві, 2001), «Українська мова. Практикум. Для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти» (у співавторстві, 2000, 2001), «Практичний словничок нормативних висловів: Довідкове видання» (2002), «Культура усного мовлення. Практикум» (2003, 2004), «Екологія українського слова. Практичний словник-довідник» (у співавторстві, 2003, 2015), «Мовний світ Івана Франка» (2006), «Словник-довідник з культури української мови» (у співавторстві, 2006), «Основи телетворчості» (у співавторстві, 2007), «Словник паронімів української мови» (у співавторстві, 2008), «Характерники. Наша вдячність, шана і любов» (2011)  професора О. А. Сербенської; «Телебачення і формування духовності молоді: теорія  і практика: навчальний посібник» (2008) Н. Д. Темех, «Регіональне телебачення для дітей: принципи, функції, тематика: навчальний посібник» (2014) О. М. Білоус, «Новини на регіональному телебаченні: навчальний посібник» (2016) П. Я. Дворянин (співавтор В. В. Лизанчук), «Орфоепічна культура телерадіожурналіста. Практикум» (2015) Н. Є. Михайличенко.

З 1997 р. кафедра видає збірник наукових праць «Теле- та радіожурналістика», який включено до переліку фахових видань України (свідоцтво про державну реєстрацію серія KB № 14757-3728 Р від 20.11. 2008 p., перереєстровано як фахове видання 12 травня 2015 р., наказ Міністерства освіти і науки України № 528). Уже вийшло 17 випусків у 18 книгах. Понад десять років професор О. А. Сербенська керувала держбюджетними темами: «Проблеми екології української мови», «Нові параметри розвитку українського публічного мовлення», «Наукові та навчально-методичні засади української мови як рідної та іноземної з використанням нових інформаційних технологій та Інтернету», «Мовностилістичні аспекти підвищення ефективності  публіцистичного мовлення на українському телебаченні», «Семіотичний інструментарій на українському телебаченні: теоретичні засади і практика», «Ефірне мовлення у вимірах синергетичної сутності: теоретичні засади і практика». Науковими темами, над якими працюють викладачі кафедри, керує професор В. В. Лизанчук. Діють також наукові семінари викладачів кафедри і студентів. Кафедра радіомовлення і телебачення разом із Бі-Бі-Сі за програмою TACIS «Підвищення інформованості населення з екологічних питань» провела науковий семінар, в якому взяли участь викладачі, студенти, журналісти-практики. Співпраця триває.

Під керівництвом професора В. В. Лизанчука підготовлено і захищено 8 кандидатських і одна докторська дисертація. Професор О. А. Сербенська керувала підготовкою і захистом 7 кандидатських дисертацій. В. В. Лизанчук і О. А. Сербенська є членами спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій та понад десяти редколегій наукових збірників і журналів. Вони понад 150 разів опонували і відгукнулися про кандидатські і докторські дисертації та автореферати кандидатських і докторських дисертацій. Члени кафедри – активні учасники  міжнародних, всеукраїнських, регіональних наукових і науково-практичних конференцій, беруть участь у круглих столах, презентаціях багатьох видань.